Чи не найбільшими борцями з офшорами себе називають політики з Радикальної партії та її лідер Олег Ляшко. Виявилося, що, попри публічну неприязнь до офшорів, радикали і самі користуються закордонними юрисдикціями.
Яку вигоду з офшорів «виловив» депутат Сергій Рибалка, якого Ляшко сам називає одним із основних спонсорів своєї Радикальної партії? Розслідування програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода та каналу «UA: Перший».
Народний депутат Сергій Рибалка обраний у Раду за списком Радикальної партії Олега Ляшка. І офіційно називається одним із її спонсорів.
У родини Рибалки – великий бізнес. Завод у Дніпрі, що виробляє промислові товари для дому – серветки, мило, сміттєві пакети, товари для прибирання. А ще такі впізнавані для українців снеки – це і горішки, і сухарики, і соняшникове насіння.
Корпорація називається «S Group». Голова її наглядової ради – брат народного депутата Дмитро Рибалка.
Снеками в корпорації займається ТОВ «Снек-Експорт», власник якого – батько депутата Віктор Рибалка.
Сам депутат Сергій Рибалка до обрання у Верховну Раду офіційно був радником гендиректора з юридичних питань. А в промисловій групі його відкрито називали співзасновником.
Лідер Радикальної партії Олег Ляшко в інтерв’ю телеканалі «ЗІК» прямо називав народного депутата Сергія Рибалку спонсором радикалів. На запитання, хто фінансує їхню передвиборчу кампанію, Ляшко відповів: «Якщо говорити по прізвищах, то це Сергій Рибалка. До речі, національний виробник. Це коли ви «сємочки» на заправках купуєте, то це він. 10 тисяч робочих місць створив. От це він наш кандидат, він фінансує нашу передвиборчу кампанію».
А це депутати Радикальної партії у кулуарах Верховної Ради їдять «родинні» снеки Рибалки.
Частину доходів корпорація родини Рибалки перераховує на кіпрські фірми. Бо на них формально оформили фактично усі торговельні марки компанії. До цього доклав руку і сам народний депутат.
На сайті Державної служби з інтелектуальної власності будь-хто може подивитися, хто, де, та коли реєстрував торгові марки в Україні. Нас зацікавили дві торгові марки, під брендом яких випускають популярну лінійку смаженого насіння, – ТМ «СЕМКИ» та ТМ «SEMKI». Заявник – Сергій Рибалка у 2006 році власноруч зареєстрував їх на кіпрську фірму – Lagrion Limited.
«Це означає, що спочатку ця фізична особа-заявник на себе подала заявку, а потім передала права на торгову марку іншій особі, тобто фактично ця особа і буде приймати роялті від інших осіб», – пояснює експерт з інтелектуальної власності Марія Ортинська.
Щонайменше до 2015 року ця кіпрська фірма збирала роялті за використання бренду «СЕМКИ». Більше того – ще близько трьох десятків торгових марок українських снеків завели на цей офшор, а також на декілька інших, споріднених. Це і фісташки «Мачо», «Red pistachio» та чіпси «КартоФан».
Загалом же, наприклад, у 2014 році концерн Рибалок, за даними редакції, відзвітував у податкову, що сплатив щонайменше 25 мільйонів гривень роялті за користування своїми ж брендами.
У 2015 році суми менші: наприклад, кіпрський власник брендів Lagrion Limited отримав трохи менше від мільйона гривень винагороди, але основний звіт фірма не подавала, тому повні суми не пораховані.
У минулому році чи не всі бренди компанії перекинуті на новий офшор – Dianatus Management Limited, споріднений із попередніми.
Навіщо народному депутату України, який сам має творити економічне добробут у державі як голова профільного Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності, виводити частину доходів з українського бізнесу – на Кіпр?
Адже заводи Рибалок – в Україні, основна сировина – українська. При цьому кіпрська компанія, на яку завели право власності торговельних знаків, має вигляд секретарської – тобто такої, яка не веде справжньої діяльності, а тільки збирає виручку.
Компанія Dianatus Management Limited зареєстрована у столиці Кіпру Нікосії у бізнес-центрі Тлаіс Тауер в офісі 301. Саме ця адреса засвітилася у базі Офшорлікс як місце масової реєстрації десятків компаній. А єдина власниця і директор компанії – Єліна Крістодолу – «професійний» засновник таких фірм-прокладок. У мережі інтернет легко можна знайти інформацію про неї.
Фірма Lagrion Limited, яка «тримала марку» для Рибалок всі роки до 2015-го і акумулювала профіт – теж має всі ознаки секретарської, зареєстрована у тому самому офісі, що й нова «оболонка» Dianatus Management Limited.
Тобто про реальну господарську діяльність у цьому випадку найімовірніше не йдеться і це просто прослідковується.
«На Кіпрі можна отримати послуги номінального власника компанії, для цього укладається договір між номінальним власником і реальним власником на управління цієї компанії, але ми його побачити просто не можемо», – пояснює юрист Центру протидії корупції Ольга Веретільник.
Це схоже на типову схему: коли компанії виводять гроші у вигляді роялті за кордон на свій же офшор, звітуючи про це в податкову як про здійснені витрати; це автоматично зменшує прибутки компанії, а отже, і платити з них податків у бюджет України треба менше.
«У даному випадку, можливо, дійсно, українська компанія сплачує роялті, винагороду за використання торгової марки, наприклад, кіпрській компанії і таким чином зменшується податок на прибуток, тому що збільшуються валові витрати, і кошти йдуть з України в іншу країну», – зазначає експерт з інтелектуальної власності Марія Ортинська.
«Фактично Кіпр використовують українські компанії, українські можновладці, навіть наші законотворці, депутати для того, щоб уникнути оподаткування в Україні», – каже юрист Ростислав Кравець.
Тож «Схеми» вирішили поцікавитися у самого Сергія Рибалки, якими були його мотиви при реєстрації власного винаходу – торгової марки – на невідому кіпрську компанію з ознаками фіктивності. Та на камеру Сергій Рибалка говорити відмовився: «Ви письмово напишіть мені, будь ласка, які у вас питання, по яких торгових марках, а ми вам письмово відповімо. Дуже вам вдячні. Напишіть… Слухайте, гроші, які отримуються за роялті, офіційно вказані в декларації, сплачені податки».
У відповіді на письмовий запит Сергій Рибалка визнав, що згадані торгові марки йому належали, утім, зараз про їхню долю він не знає.
«Справді, ще на початку 2008 року відбулась передача двох торгових марок «Семки» і «Semki» у власність іноземної компанії, адже передбачалося їхнє використання на території Євросоюзу. Але через різні причини, зокрема, і через світову економічну кризу, плани роботи в Європі було суттєво відкореговано. Тому, наскільки мені відомо, ці дві торгові марки відтоді більше не використовуються, і не мають ані до мене, ані до компаній, до якої має безпосереднє відношення моя родина, жодного стосунку», – йдеться у відповіді на запит.
Але ж кіпрська компанія Dianatus Management Limited і надалі – єдиний власник як бренду «СЕМКИ»,так і ще 39 торгових марок, які зараз в Україні використовує фірма родини Рибалок.
Крім того, представником майже всіх торгових марок, зареєстрованих на офшори та пов’язаних із Рибалкою та його родиною, у відкритих реєстрах держслужби інтелектуальної власності зазначений такий собі Хозяінов Володимир Валерійович. Тобто він саме та людина, яка здійснює всю юридичну підтримку цього питання. Людина з таким же прізвищем, ім’ям та по батькові у 2014 році була представником від Радикальної партії Олега Ляшка у окружній виборчій комісії в Дніпрі.
Отож твердження, що торгові марки, власником яких спочатку офіційно значився Рибалка, а зараз є секретарська компанія з Кіпру, не мають жодного стосунку ні до його родини, ні до його політичної діяльності, схоже, не зовсім відповідають дійсності.
Слово і діло
Партія, яку Рибалка представляє у парламенті, публічно виступає категорично проти офшорних юрисдикцій.
Приміром, саме депутати Радикальної партії ще нещодавно блокували трибуну парламенту, вимагаючи розслідувати офшорні компанії, пов'язані з президентом Порошенком та міністром фінансів Данилюком. Пліч-о-пліч із Ляшком тоді трибуну блокував і Рибалка.
Невже у лідера Радикальної партії Ляшка такі подвійні стандарти?
Багато хто пам’ятає яскравий інцидент, що набрав сотні тисяч переглядів. Тоді Ляшко у стінах каналу «112-Україна» після ефіру дорікав міністру фінансів Олександру Данилюку його незадекларованими офшорами.
«Чому ви не декларуєте офшори? Ви міністр офшорних фінансів», – багато разів повторив на камери у присутності міністра тоді Ляшко, ґрунтуючись на розслідуванні «Схем». Данилюк тоді не вписав у декларацію, що був директором кіпрських фірм, адже, як сам стверджує, не знав, що його партнери не вивели його з керівного складу цих структур у 2010 році.
Тепер виявляється, що бізнес родини депутата Рибалки, з якого фінансуються радикали, і сам задіює офшорні юрисдикції, направляючи за кордон частину виручки, зібраної з українців.
Як запевнив у коментарі «Схемам» Олег Ляшко, про зв'язки з офшорами свого спонсора та соратника він не знав.
«Дякую, що ви мені повідомили, я вважаю, що всі мають платити податки – у тому числі і Рибалка – в Україні. Крапка», – заявив Ляшко і пообіцяв провести розслідування.
«Якщо факти, про які ви говорите, підтвердяться, то ми будемо вживати заходів. Повинні платити податки в Україні, реєструвати фірми в Україні, але з іншого боку, ми можемо зрозуміти бізнесменів, які тікають в офшори – їм влада не дає тут працювати. Але ми ніколи не зрозуміємо тих, хто при владі ховає гроші в офшорах», – додав він.
