Поведінку Путіна щодо України і Сирії викликає сумніви щодо загальнолюдської порядності.
Про вихід цікавої статті в New York Times написав вчора на своїй сторінці Facebook народний депутат України Володимир Ар'єв.
Вчора у New York Times вийшла дуже важлива редакційна стаття. Важлива в плані розуміння напрямку політики США щодо Росії. Ось переклад:
РОЗБІЙНИЦЬКА ДЕРЖАВА ВОЛОДИМИРА ПУТІНА
Президент Росії Володимир Путін швидко перетворює Росію в державу поза законом. Як одна з п'яти держав - постійних членів Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй Росія поділяє особливу відповідальність за дотримання норм міжнародного права. Проте, поведінка Путіна відносно Україні та Сирії порушує не тільки правила, покликані на сприяння миру, а не конфлікту, а й викликає сумніви щодо загальнолюдської порядності.
Це гірка правда була двічі підтверджена у середу. Слідча група під керівництвом Нідерландів прийшла до висновку, що система з якої було випущено снаряд земля-повітря, яким над територією України було збито літак Малазійських Авіаліній в липні 2014 року, і загинуло 298 на борту, був відправлений з Росії в підтримку Російських сепаратистів і повернувся в Росію тією ж ніччю. Тим часом, в Сирії, російські та сирійські військові літаки розбомбили дві лікарні в утримуваному повстанцями секторі міста Алеппо в рамках нападу, що загрожує життю більше ніж 250 тисяч осіб, та вже забрала життя близько 500 тисяч сирійських.
Росія відчайдушно намагалася покласти провину за збитий лайнер на Україну. Але новий звіт, підготовлений прокурорами з Нідерландів, Австралії, Бельгії, Малайзії і України, підтверджує раніше зроблені висновки. Він викладений згідно чітких стандартів доказів і ретельно підготовлених документів й підтверджує не тільки факт розгортання російської ракетної системи, що викликало катастрофу, а й підтверджує намагання Москви приховати це.
Міністр закордонних справ України, Павло Клімкін, повідомив The Times минулого тижня, що його уряд має намір притягнути як Росію, так і осіб, які випустили снаряд, до правосуддя.
Деякі західні офіційні особи звинуватили Росію у військових злочинах, ці звинувачення можуть здійснюватися по міжнародних каналах, навіть якщо Москва блокуватиме офіційне звернення до Міжнародного кримінального трибуналу. Нові санкції проти Росії також слід враховувати. Пан Путін, безсумнівно, буде боротися проти будь-яких таких дії, використовуючи своє право вето в Раді Безпеки, але незалежно від його відповіді Сполучені Штати повинні надавати підтримку у пошуках України права на справедливість.
Здається, що ніхто не бере до уваги дії Путіна в Сирії. Протягом декількох місяців він робив вигляд, що веде переговори про політичне вирішення п'ятирічної громадянської війни між його клієнтом, президентом Башаром аль-Асадом, та повстанцями, яких підтримує США і деякі арабські країни. Але, незважаючи на прохання з боку держсекретаря США Джона Керрі, який витратив величезну кількість часу і зусиль на переговори про припинення вогню, російські та сирійські сили, підкріплені іранськими сухопутними військами, продовжують бійню.
За останні кілька днів, пан Путін знову нагадав про себе повітряними атаками, які включили потужні бункерні бомби, що зруйнувати підземні лікарні та зони безпеки, де цивільні особи намагалися знайти притулок. 19 вересня Росія колону медичної допомоги, яка, як лікарні та цивільні особи не повинні бути об’єктами військових ударів у відповідності до міжнародного права.
У середу пан Керрі пригрозив вивести американську команду з Женеви, де обидві сторони створили центр для співпраці покликаний на припинення вогню. Але це, ймовірно, матиме незначний вплив, оскільки пан Керрі має небагато дипломатичних козирів, якщо має взагалі.
Президент Обама вже давно відмовився від прямого військового втручання в Сирію. І пан Путін, можливо, розуміє, що пан Обама навряд чи буде протистояти Росії в останні місяці американського передвиборного сезону. Але з падінням повстанського оплоту в Алеппо, та коли під загрозою падіння уряду, представники адміністрації сказали, що така відповідь знову може з’явитись у порядку денному.
Пан Путін вважає себе людиною з місією відновлення величі Росії. Росія дійсно може бути великою силою добра. Проте, його недобросовісна поведінка - вбивство цивільних осіб в Сирії і України, анексія Криму, комп'ютерне хакерство американських урядових агентств, цькування інакомислення у себе вдома – не дає можливість припустити, щоб розглядати його конструктивним партнером у пошуках миру.
РОЗБІЙНИЦЬКА ДЕРЖАВА ВОЛОДИМИРА ПУТІНА
Президент Росії Володимир Путін швидко перетворює Росію в державу поза законом. Як одна з п'яти держав - постійних членів Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй Росія поділяє особливу відповідальність за дотримання норм міжнародного права. Проте, поведінка Путіна відносно Україні та Сирії порушує не тільки правила, покликані на сприяння миру, а не конфлікту, а й викликає сумніви щодо загальнолюдської порядності.
Це гірка правда була двічі підтверджена у середу. Слідча група під керівництвом Нідерландів прийшла до висновку, що система з якої було випущено снаряд земля-повітря, яким над територією України було збито літак Малазійських Авіаліній в липні 2014 року, і загинуло 298 на борту, був відправлений з Росії в підтримку Російських сепаратистів і повернувся в Росію тією ж ніччю. Тим часом, в Сирії, російські та сирійські військові літаки розбомбили дві лікарні в утримуваному повстанцями секторі міста Алеппо в рамках нападу, що загрожує життю більше ніж 250 тисяч осіб, та вже забрала життя близько 500 тисяч сирійських.
Росія відчайдушно намагалася покласти провину за збитий лайнер на Україну. Але новий звіт, підготовлений прокурорами з Нідерландів, Австралії, Бельгії, Малайзії і України, підтверджує раніше зроблені висновки. Він викладений згідно чітких стандартів доказів і ретельно підготовлених документів й підтверджує не тільки факт розгортання російської ракетної системи, що викликало катастрофу, а й підтверджує намагання Москви приховати це.
Міністр закордонних справ України, Павло Клімкін, повідомив The Times минулого тижня, що його уряд має намір притягнути як Росію, так і осіб, які випустили снаряд, до правосуддя.
Деякі західні офіційні особи звинуватили Росію у військових злочинах, ці звинувачення можуть здійснюватися по міжнародних каналах, навіть якщо Москва блокуватиме офіційне звернення до Міжнародного кримінального трибуналу. Нові санкції проти Росії також слід враховувати. Пан Путін, безсумнівно, буде боротися проти будь-яких таких дії, використовуючи своє право вето в Раді Безпеки, але незалежно від його відповіді Сполучені Штати повинні надавати підтримку у пошуках України права на справедливість.
Здається, що ніхто не бере до уваги дії Путіна в Сирії. Протягом декількох місяців він робив вигляд, що веде переговори про політичне вирішення п'ятирічної громадянської війни між його клієнтом, президентом Башаром аль-Асадом, та повстанцями, яких підтримує США і деякі арабські країни. Але, незважаючи на прохання з боку держсекретаря США Джона Керрі, який витратив величезну кількість часу і зусиль на переговори про припинення вогню, російські та сирійські сили, підкріплені іранськими сухопутними військами, продовжують бійню.
За останні кілька днів, пан Путін знову нагадав про себе повітряними атаками, які включили потужні бункерні бомби, що зруйнувати підземні лікарні та зони безпеки, де цивільні особи намагалися знайти притулок. 19 вересня Росія колону медичної допомоги, яка, як лікарні та цивільні особи не повинні бути об’єктами військових ударів у відповідності до міжнародного права.
У середу пан Керрі пригрозив вивести американську команду з Женеви, де обидві сторони створили центр для співпраці покликаний на припинення вогню. Але це, ймовірно, матиме незначний вплив, оскільки пан Керрі має небагато дипломатичних козирів, якщо має взагалі.
Президент Обама вже давно відмовився від прямого військового втручання в Сирію. І пан Путін, можливо, розуміє, що пан Обама навряд чи буде протистояти Росії в останні місяці американського передвиборного сезону. Але з падінням повстанського оплоту в Алеппо, та коли під загрозою падіння уряду, представники адміністрації сказали, що така відповідь знову може з’явитись у порядку денному.
Пан Путін вважає себе людиною з місією відновлення величі Росії. Росія дійсно може бути великою силою добра. Проте, його недобросовісна поведінка - вбивство цивільних осіб в Сирії і України, анексія Криму, комп'ютерне хакерство американських урядових агентств, цькування інакомислення у себе вдома – не дає можливість припустити, щоб розглядати його конструктивним партнером у пошуках миру.
