Журналісти склали рейтинг українських політиків з найгіршою репутацією
Журналісти "Нового времени" вирішили з'ясувати, у кого з українських політиків найгірша репутація. Для цього напередодні нового номеру вони звернулися до 20 журналістів і політологів з пропозицією назвати 5 політиків з найгіршою репутацією.
Про це пише у своєму Фейсбуці журналіст Віталій Сич
За кожне місце присвоювалися бали - від 1 до 5, а потім підсумовувалися. Серед респондентів були такі журналісти як Natalie Sedletska Дмитро Гнап (Dmytro Gnap) Денис Бігус, Юлія Мостова, Sevgil Musaieva-Borovyk, Соня Кошкіна (Sonya Koshkina), Яна Мойсеєнкова (Yana Moyseyenkova), Михайло Ганницький (Mykhailo Gannytskyi) та інші.
Оскільки без рішення суду ми не можемо називати цих людей корупціонерами, ми називаємо отриманий на виході список репутаційним рейтингом.
Хоча боротьба за перемогу в рейтингу була гострою - а за призові місця у подібних списках в Україні завжди висока конкуренція - беззастережне перше місце завоював Ігор Кононенко, заступник голови фракції БПП. Він набрав 45 балів. Кононенко був частим фігурантом скандалів, де опоненти звинувачували його в контролі найцінніших держактивів і перешкоджання їх приватизації. Йому також приписували безліч кадрових рішень, м'яко кажучи, що виходять за рамки компетенції заступника голови фракції БПП. За це він і отримав від журналістів звання сірого кардинала української влади.
Трохи поступився йому, набравши 41 бал, Сергій Льовочкін, заступник голови фракції Опозиційного блоку і колишній глава адміністрації Президента Януковича. По всій видимості, за сукупністю.
Бронзу отримав голова тієї ж фракції Юрій Бойко. По всій видимості, "вишки Бойка" ніхто забути так і не може.
А замкнули п'ятірку Чемпіонів підмоченої репутації королева та король популізму Юлія Тимошенко і Олег Ляшко.
Також дослідницькій компанії ГФК було замовлено опитування, де запитали звичайних українців, кого вони вважають найбільшими корупціонерами у владі. Його відповіді більш передбачувані і менш цікаві, оскільки в більшій мірі відображають впізнаваність політиків, ніж реальну причетність до корупції.
Также по теме