Для того, щоб уникнути втрат бюджетних коштів, а також для більш ефективного їх використання міністри на чолі з Володимиром Гройсманом підтримали проект постанови Кабміну «Про деякі питання виплати пенсій та заробітної плати працівникам бюджетних установ».
Після вступу в силу цього документа держбанки втратять привілеї у процесі виплат пенсій і зарплат бюджетників, а загальна кількість уповноважених банків може скоротитися до десятка, пише Апостроф.
Новою постановою Кабміну у сфері виплат пенсій через уповноважені банки, крім усього іншого, стверджується механізм виплати пенсій та грошової допомоги з використанням поточних банківських рахунків, а також змінюються критерії відбору банків, які хочуть стати уповноваженими здійснювати такі виплати.
«Список критеріїв запропонував Національний банк, і їх підтримав Мінфін»,
— заявив на ранковому засіданні Кабміну в четвер міністр фінансів Олександр Данилюк. На сьогоднішній день держава в частині бюджетних виплат працює з 44 уповноваженими банками. Однак чиновники нарікають на занадто м'які умови їх відбору, що згодом може призвести до бюджетних втрат. За різними оцінками, за період банківської кризи 2013-2015 рр., коли з ринку були виведені кілька десятків банків (частина з яких були уповноваженими), бюджет втратив від 14 до 17 млрд грн.
Відповідно до пропонованих чиновниками правилами відбору уповноважених, на момент проведення конкурсу банк має відповідати таким вимогам: частка його активів повинна складати не менше 1% від усіх активів банківської системи, протягом останніх шести місяців (раніше було три місяці) НБУ не повинен застосовувати до нього заходи впливу у вигляді обмеження, зупинення чи припинення здійснюваних операцій; у банку не повинно бути фінансової заборгованості перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб; банк не повинен мати заборгованості по сплаті податків і зборів; протягом останніх 12 місяців до власників банку або до пов'язаних з ними осіб не повинні застосовуватися санкції з боку України або іноземних держав; крім того, банк має здійснювати емісію платіжних карток.
При цьому виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова вважає головною зміною в правилах відсутність вимоги щодо наявності в портфелі банку-претендента облігацій внутрішньої держпозики в обсязі не менше 20% його регулятивного капіталу. Ще одним позитивним нововведенням вона вважає відсутність у нових правилах привілеїв для держбанків.
«Раніше вони отримували право обслуговувати бюджетників і пенсіонерів поза конкурсом. Ми навіть судимося з цього приводу з Кабміном. Чергове засідання суду призначене на 28 вересня, і ми сподіваємося, що він винесе справедливе рішення»,
— розповіла «Апострофу.Економіка» Коробкова.Однак експерти виділяють в аналізованому документі також спірні моменти і вважають, що Кабміну ще доведеться переглянути свої вимоги до банків. Причин тому кілька. По-перше, вимога мати 1% від активів банківської системи, за утверждениюглавного фінансового аналітика РА «Експерт Рейтинг» Віталія Шапрана, ніяк не захистить бюджету від токсичних банків. Як показали кризи 2008-2009 і 2014-2016 роках, саме великі банки зазнають банкрутства. Тут можна згадати канули в лету «Дельта банк», «Надра Банк», банк «Фінанси і Кредит» та багато інших.
Крім того, за словами Шапрана, зайвим у розглянутих нововведення Мінфіну є і посилення вимог до рейтингу банків з іноземними материнськими структурами. Такі материнські структури, на думку розробників документа, повинні будуть мати міжнародний рейтинг інвестиційного класу.
«Вимога до наявності рейтингу інвестиційного рівня в іноземних материнських банків з дочками в Україні, м'яко кажучи, виглядає дуже дивним. Виходить, що країна з рейтингом спекулятивної категорії сама просить акціонерів банків мати рейтинг інвестиційного рівня. Це вимога необхідно переписати, встановивши бар'єр на рівні суверенного рейтингу країни»,
Учасників ринку також дивує відсутність у постанові вимог до кількості банкоматів і розгалуженості філіальної мережі претендентів на статус уповноважених. Це питання дуже важливий, особливо в розрізі пенсіонерів, яким часто важко долати довгий шлях у пошуку найближчого банківського відділення.
Також насторожує пункт про відсутність податкової заборгованості у банків, що претендують на статус уповноважених. Як зауважив Віталій Шапран, на сьогоднішній день в Україні приблизно 30% банків ведуть активні податкові спори з ДПС у судах і числяться в списку податкових боржників.
«Серед них і великі фінустанови з іноземним капіталом, у яких є і роздрібна мережа, і хороший імідж на ринку. Кабмін цим пунктом, як би підштовхує їх відмовитися від податкових спорів,
— розмірковує експерт. — З урахуванням усіх вимог, які пропонує Мінфін, уповноваженими в результаті зможуть бути лише 10-15 працюючих банків».
За матеріалами: newsdaily.com.ua
