Нещодавно ЗМІ опублікували рецензію на книгу народного депутата України Надії Савченко "Сильне ім'я Надія".
Це твір, у якому є ряд скандальних деталей, який українка написала під час свого перебування в російській в'язниці.
Ми вирішили дізнатися, скільки коштувало видати книгу і хто з відомих в Україні людей може бути з нею пов'язаний.
Видавництво "Юстиніан", зареєстроване в Києві за адресою на вулиці Герцена, в 2015 році випустило в світ 100 тисяч примірників книги Надії Савченко в м'якій палітурці і 10 тисяч — в твердій. На офіційний запит, надісланий генеральному директорові (і, згідно з Єдиним реєстром юридичних осіб, кінцевому бенефіціару) видавництва Ірині Костянтинівні Омельченко щодо джерел фінансування такого масштабного проекту ONLINE.UA відповіді не отримав. Тому ми вирішили проаналізувати український книжковий ринок і зіставити продажу книг, що випускаються великими видавництвами України, з "Сильним ім'ям Надія".
З сайту видавництва "Юстиніан" прибрали можливість замовлення книги Надії Савченко, проте інформація про неї є. Книгу в твердій палітурці можна замовити за 165 грн, у м'якій — за 95 грн. В інтернет-магазині "Буква" книга в м'якій палітурці коштує 52 грн.
Припустимо, що один примірник книги Надії Савченко обійшовся видавництву в 10 гривень. Таку найбільш ймовірну ціну назвав у розмові з ONLINE.UA один з українських видавців. Тоді 100 тисяч примірників — це 1 млн гривень. Не варто забувати, що є ще 10 тисяч примірників у твердій палітурці. Виходить, за даними того ж джерела на ринку, ще приблизно мільйон гривень. Видати 110 тисяч примірників книги автора-початківця і вкласти в неї чималу суму — серйозний комерційний ризик, на який видавці, судячи з усього, пішли свідомо.
ONLINE.UA зробив запит у два великих видавництва України, щоб дізнатися реальну ситуацію на ринку.
Видавництво "Фоліо"
Засноване в 1991 році. В асортименті — художня, дитяча, науково-популярна, довідкова та прикладна література. Видання друкуються українською, російською, англійською, німецькою, французькою мовами. Тут вийшли книги таких відомих письменників, як Андрій Кокотюха, Ірен Роздобудько, Андрій Курков, Сергій Жадан, Лада Лузіна, Любко Дереш і т. д.
В 2016 році, найбільш продаваним автором став Кузьма Скрябін (9200 примірників). На другому місці опинився Юрій Винничук (7800 примірників). "Бронзу" взяв автор понад 40 книг, що отримав в 2012 році нагороду "Золотий письменник України", Андрій Кокотюха з 5600 екземплярами, які вдалося продати видавництву в 2016 році. До речі, одна з найбільш відомих і популярних книг Кокотюхи — "Червоний" — раніше розійшлася накладом у 15 тисяч екземплярів, при цьому перший тираж був 7 тисяч, додатковий — 5, а ще один, третій тираж — 3 тисячі. На четвертому місці по продажах у "Фоліо" — Лада Лузіна. За версією "Фокуса", у 2012 році вона очолювала рейтинг 25 найуспішніших письменників України. У 2016 році видавництво "Фоліо" продало 3200 примірників
Інші автори, чиї книжки вийшли у світ в даному видавничому домі, продаються набагато гірше.
Видавництво "Віват"
Засноване в 2013 році шляхом злиття двох видавництв — "Pelican" та "Аргумент-принт". Основною діяльністю є видання дитячої, підліткової та дорослої літератури українських та іноземних авторів. Згідно з даними Книжкової палати України імені Івана Федорова, займає друге місце серед всіх видавництв України за кількістю виданих назв в 2015 році і друге місце з найбільшим тиражем в 2015 році.
Продажі в 2016 році були такі. Книгу журналіста Марка Ливина "Бабине літо" продали у кількості 2355 примірників. На другому місці — боєць АТО Володимир Якорнов і його книга "ТО АТО" (1856 примірників). На третьому місці по продажах "Вівату" — блогер Горький Лук (1746 примірників). Далі йдуть Володимир Селезньов і його "Мовні війни" (1648), Антон Фрідлянд і його "Подорожі замість туризму" (1519) та політолог Євген Магда з працею "Гібридна війна. Вижити і перемогти" (1386 примірників).
Як бачимо, розпродати тираж книги автора-початківця у 100 тисяч примірників — нереально. Навіть книги відомих письменників не продаються з таким успіхом, якого, мабуть, чекали від Надії Савченко. Тоді хто і навіщо вкладав у неї такі гроші?
Певною мірою, світ на ймовірні джерела фінансування можуть пролити зв'язки видавництва "Юстиніан".
З відкритих джерел ми дізналися, що "Юстиніан" тісно співпрацює з юридичною фірмою "Грищенко і партнери".
Так, у 2012 році на сайті компанії "Грищенко та партнери" була опублікована новина про те, що при підтримці даної юридичної і патентної фірми (ЮПФ) видавництвом "Юстініан" здійснено підготовку та випуск у світ книги "Міжнародний інвестиційний арбітраж: деякі тенденції та досвід України" під загальною редакцією Станіслава Войтовича.
Згідно з даними, оприлюдненими в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, у видавництва "Юстініан", і в юридичної фірми "Грищенко і партнери" — однаковий код КВЕД (Класифікатор видів економічної діяльності, — ONLINE.UA) — 69.10 Діяльність у сфері права і 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності та управління. Різниця лише в тому, що у видавництва є ще додаткові, точніше, основні коди КВЕД, що стосуються книговидання.
Крім того, про зв'язки "Юстиніана" та юридичної компанії "Грищенко та партнери" свідчить той факт, що в останній працює кума генерального директора "Юстиніана" Ірини Омельченко — теж Ірина Омельченко. Тезка і однофамільниця. Про це можна дізнатися з їхніх сторінок в соціальних мережах.
Ось сторінка гендиректора "Юстиніана" Ірини Омельченко в Facebook.
А це — сторінка співробітниці юридичної компанії "Грищенко та партнери" Ірини Омельченко в тій же соціальній мережі.
В іншій соціальній мережі — "Однокласники" — Ірина Омельченко з "Грищенко і партнери" оприлюднила фото в обнімку з Іриною Омельченко з "Юстиніана".
"Дві куми (обидві — Ірини, обидві — Омельченко)", — підписала вона знімок. Якщо перегорнути далі, на її сторінці можна побачити кілька фото з гендиректором "Юстиніана".
Раз гендиректор "Юстиніана" і співробітниця "Грищенко і партнери" — фактично родички, не дивно, що юридична фірма фінансує деякі книжкові проекти видавництва.
Одним з співзасновників юридичної фірми "Грищенко і партнери" є Дмитро Грищенко, голова Третейського суду при Асоціації правників України, член Ради комітету з банківського, фінансового і страхового права Асоціації правників України. У 2003 році компанія "Грищенко та партнери" брала участь у вирішенні спорів України з американськими інвесторами. У 2000 році американська компанія "Дженерейшн Юкрейн" подала позов у Міжнародний арбітраж на Україну, звинувачуючи київських чиновників (мером Києва на той час, нагадаємо, був Олександр Омельченко) у незаконному перешкоджанні реалізації інвестиційного проекту "Парквью" (бізнес-центр на бульварі Шевченка в Києві). Судові розбірки тривали три роки, але в підсумку Україна виграла справу.
Однак варто звернути увагу на цікаву деталь в біографії Дмитра Грищенка.
Справа в тому, що він — брат колишнього міністра в уряді Віктора Януковича Костянтина Грищенка. У вересні 2003 року Грищенко був призначений міністром закордонних справ України у першому Кабміні Віктора Януковича. Пост глави МЗС Грищенко обіймав до лютого 2005 року, коли був звільнений обраним після Помаранчевої революції президентом України Віктором Ющенком. Прем'єр-міністром стала Юлія Тимошенко, а новим главою зовнішньополітичного відомства Борис Тарасюк.
У квітні 2005 року Грищенко увійшов до складу Республіканської партії України, був призначений заступником її голови Юрія Бойка і членом президії ради РПУ. Примітно, що партія виступала за приєднання України до Єдиного економічного простору з Росією і проти вступу в НАТО. На виборах у Верховну Раду України 2006 року РПУ брала участь у блоці "Не так!", у його виборчому списку Грищенко був вісімнадцятим, однак ця політична сила не подолала тривідсотковий бар'єр. Згодом Грищенко вийшов з РПУ, залишившись безпартійним.
Після своєї відставки він працював разом з Віктором Януковичем, в 2006-2007 роках був його радником із зовнішньополітичних питань, у грудні 2007 року був призначений главою МЗС в "тіньовому" опозиційному уряді Партії регіонів.
У квітні 2008 року Грищенко став першим заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України Раїси Богатирьової, а в червні того ж року отримав посаду посла України в Росії.
Після обрання Віктора Януковича президентом у лютому 2010 року Грищенко був вдруге призначений міністром закордонних справ України, тепер в Кабміні Миколи Азарова. У 2012-2014 роках Грищенко обіймав посаду віце-прем'єра в другому при уряді Януковича, який також очолював Азаров.
Таким чином, зв'язок видавництва "Юстиніан" і юридичної фірми "Грищенко та партнери", співзасновником якої є близьким родичем одного з міністрів часів Януковича-Азарова, дає підстави припускати, що теоретично до фінансування випущених ним книг можуть бути причетні представники колишньої влади. Нехай і опосередковано.
Але і це ще не все.
Другим бенефіціаром "Юстиніана" є Максимов Владислав Володимирович, який раніше був помічником нардепа-Бютівця Толочка Петра Петровича (четверте скликання ВР, у третьому Толочко був депутатом від "Громади"). Петро Толочко — досить колоритний персонаж: в 2014 році відразу після Майдану він дав інтерв'ю "Російській газеті", в якому заявив, що йому некомфортно жити в країні, яка революційним шляхом повалила владу.
"Коли Майдан почав збиратися, я відразу сказав, що він не розійдеться. Як і в часи помаранчевої революції, в організаторів була єдина мета — повалити владу революційним шляхом. І дуже некомфортно зараз жити в країні, в якій, як говорив Маяковський, "Ваше слово, товариш маузер". Коли вибори будуть відбуватися під диктовку Майдану, коли формування всіх держструктур відбувається під диктовку Майдану, і чиновники затверджуються там же, а потім все формально штампує Рада, деградувала і маріонеткова, — це є свідченням того, що у нас так і не склалася державність — стабільна, конституційна, демократична"
, — сказав він. Як бачимо, у керівництва "Юстиніана" — тісні зв'язки з політиками. Враховуючи невеликий розмір статутного капіталу видавництва (18500.00 грн) та випуск ним книг невідомих або маловідомих авторів, можна обгрунтовано припустити, що у його великих проектів є зовнішні спонсори.
Чи відноситься це до книги Надії Савченко, заробити на якій, виходячи з ситуації на українському ринку, практично неможливо, говорити не можна. Проте в "Юстиніані" таких підозр не спростовують, не відповідаючи на запити ONLINE.UA. До речі, при цьому видавництво ігнорує статтю 34 Конституції України, статті 3, 4, 5, 19, 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", статті 5, 9, 28, 29, 32, 33 Закону України "Про інформацію" і відмовляється називати джерела фінансування книги "Сильне ім'я Надія".
Юлія Юліна
Джерело: ONLINE.UA
