Листопад 2013 року. Інтерконтинеталь Київ. World Economic Forum. Тема – «Стратегії розвитку України» напередодні саміту у Вільнюсі. Обговорюємо сценарії. Як зазвичай – три: оптимістичний, песимістичний і посередині. Оптимістичний від групи експертів випала честь озвучувати мені, песимістичний – Петру Олексійовичу Порошенку. Переді мною виступає злочинний президент і озвучує (із застереженнями, за папірцем) всі мої тези: інновації, розвиток високих технологій, інвестиції у верхні переділи, людський капітал. Я щось додав про наш головний український продукт – борщ. На кшталт, всі інгредієнти є, потрібен хороший шеф. З оптимізмом у мене було тоді не дуже (сьогодні – поки не знаю), і я не був переконливий. Петро Олексійович по-доброму позаздрив моїй ролі на цій панелі, але, думаю, був набагато переконливішим, говорячи про жахи, які нас очікують. І був правий, на жаль.І ось за кілька годин до великого національного свята сиджу у себе в офісі і думаю:
1. Людей, які бачили смерть в обличчя, не зламати. І як би не намагалися представники старої системи і нові гібридні «передільщики» поставити нас до стійла, прикриваючись сучасною риторикою, часом хорошою англійською, - не вийде.
2. В країні градус цинізму, агресії, недовіри, безвладдя зашкалює. Майданівські цінності – свобода, гідність – у крайній небезпеці.
3. Повна шизофренія всіх органів влади. Слова і справи різняться кардинально.
4. Дивовижна нетерпимість активної частини суспільства до несправедливості і здатність миттєво об'єднуватися. Спасибі Цукербергу.
Людей, які бачили смерть в обличчя, не зламати
5. Кватирка можливостей для зміни ситуації закривається. Це може відкинути країну на десятиріччя назад у тінь «великого братовбивці».
6. Україна вистояла завдяки громадянському суспільству, народженому на Майдані, і надії тільки на нього.
Звертаюся публічно:
Пане президенте, ви були обрані президентом гідних людей. Захищати справедливість – це ваш обов'язок.
Пане генеральний прокуроре, коли вам потрібно видалити карієс і поставити пломбу, не треба в рот відбійним молотком.
Ще раз хочу подякувати всім небайдужим за підтримку і допомогу. Є у нас вони і в Верховній Раді, і в Адміністрації Президента. І, безумовно, особливі слова подяки братам по зброї.
Євген Уткін - НВ
