1. З чого почати? Дощ. Це мінус. Але не було жарко. Це плюс. Особливо для тих, хто в броніках.
2. Вручення бойових прапорів частинам і з'єднанням. Сильний плюс. Вже не було того неймовірного шоку, як торік, коли це було вперше (до речі, я тоді обіцяв знайти автора ідеї і потиснути йому руку -- доповідаю, зробив). Ну і вручення Героїв та генеральського звання -- це круто. Великий плюс.
3. Нова форма. Три великих плюси. Максимальний відхід від радянської традиції. Ми не усвідомлюємо, наскільки глибоко в нас сидять старі стереотипи, наскільки сильно вони визначають нашу свідомість. У країні мало знавців старих українських одностроїв, але всі побачили відсутність зірочок, нові кокарди на нових кашкетах, відсутність лампасів у генералів... список нескінченний. (Трошки здивували, правда, танкісти.) Все, панове, принаймні цією ногою наша сороконіжка вже не у совку. Щирий уклін Віталію Гайдукевичу і команді. Ну дуже круто. Це настільки ж важливо, як декомунізація міст і вулиць (привіт Volodymyr Viatrovych), і настільки ж неоднозначно багатьма сприймається. Але це необхідно, це як поховати Леніна. Ліки проти імперської спадщини. Не сумуйте за зірочками, панове лейтенанти.
4. Звернення "товариш" вже починає різати. Хоча слово польське й військове, але асоціюється вже виключно з радянщиною (власне, совок спаплюжив багато слів та ідей). Ну, не все одразу.
5. Текст диктора перед парадом та коментар під час параду -- суцільний набір радянських мовних штампів та військових канцеляризмів "Красной Звезды". Мінус.
6. Виступ Президента -- плюс. Ще треба перечитати, але на перший слух -- чіткі акценти, грамотний дипломатичний тролінг. Вже потиснув сьогодні руку спічрайтеру. Хороша робота. Дуже хороша. Може, напишу про це окремо.
7. Справжні герої у парадних лавах -- дуууже великий плюс. Це ДЛЯ НИХ був парад, якщо хто не зрозумів. Це їм потрібно знати і переказати побратимам, що народ їх визнає, їм вдячний та ними пишається. Може, хтось не знає, але з давніх часів парад -- єдина форма масового вшанування військових героїв.
8. А їхні обличчя! Обличчя!!!
9. У стройових прийомах немає радянської вимученості. Плюс. Ніхто не тягне носок. Не робить "вид придурковатый", як вимагав ще Петр І. Це правильно. Солдати не мусять бути ляльковими фігурами, це живі люди зі своєю гідністю.
10. Бойові ордени і медалі на грудях багатьох друзів, яких зустрів, -- плюс.
11. ССО та курсанти-розвідники на параді -- як на мій дилетантський розум, такого на парадах не показують. Щось дивне і незрозуміле. Може, хтось пояснить. Мінус.
12. Українсько-польсько-литовська бригада -- ого-го який великий плюс.
13. Техніка. Великий плюс. Я не всі розклади розумію. Але одне я точно побачив: "Буки" та С-300. Це великий сигнал. Не виключено, що ціна йому -- десятки тисяч життів українців та українок. Ну і дим танкових двигунів, це також плюс...
14. Козацькі хрести. Два плюси.
15. Робота поліції до того -- плюс, після того -- мінус. Після завершення параду треба було прибрати бар'єри, бо вийшло, що з одного боку бар'єру люди, з іншого -- такі самі люди, але зустрітися вони не можуть, а задні не розуміють і тиснуть на передніх. Ну і ще декілька подібних помилок. Щось не додумали. Хвилин десять просто чекали наказу.
16. Шароварщини не було. Плюс. Ой, сподіваюся, що ніколи вже й не буде. Невже ми переросли цю дитячу хворобу?
17. Молоді полковники. Три великих плюси. Не думаю, що треба пояснювати.
18. Музика. Українська. Плюс. Брати Капранови запустили в останній момент зміну репертуару. Зараз скажу страшну річ. Російська музична культура -- це велика культура, світове надбання. Але потім, після війни. Зараз не треба. Так само Ваґнер був би недоречним в окопах Сталінграду.
19. Візуальні рішення. Сучасні. Плюс. Привіт Gennadiy Kurochka, Nataliya Popovych та команді.
20. Асфальт не подряпали. Плюс.
Коротше кажучи. Дуже щирий парад. Це наша армія. Це наше свято. Це наша країна
.
2. Вручення бойових прапорів частинам і з'єднанням. Сильний плюс. Вже не було того неймовірного шоку, як торік, коли це було вперше (до речі, я тоді обіцяв знайти автора ідеї і потиснути йому руку -- доповідаю, зробив). Ну і вручення Героїв та генеральського звання -- це круто. Великий плюс.
3. Нова форма. Три великих плюси. Максимальний відхід від радянської традиції. Ми не усвідомлюємо, наскільки глибоко в нас сидять старі стереотипи, наскільки сильно вони визначають нашу свідомість. У країні мало знавців старих українських одностроїв, але всі побачили відсутність зірочок, нові кокарди на нових кашкетах, відсутність лампасів у генералів... список нескінченний. (Трошки здивували, правда, танкісти.) Все, панове, принаймні цією ногою наша сороконіжка вже не у совку. Щирий уклін Віталію Гайдукевичу і команді. Ну дуже круто. Це настільки ж важливо, як декомунізація міст і вулиць (привіт Volodymyr Viatrovych), і настільки ж неоднозначно багатьма сприймається. Але це необхідно, це як поховати Леніна. Ліки проти імперської спадщини. Не сумуйте за зірочками, панове лейтенанти.
4. Звернення "товариш" вже починає різати. Хоча слово польське й військове, але асоціюється вже виключно з радянщиною (власне, совок спаплюжив багато слів та ідей). Ну, не все одразу.
5. Текст диктора перед парадом та коментар під час параду -- суцільний набір радянських мовних штампів та військових канцеляризмів "Красной Звезды". Мінус.
6. Виступ Президента -- плюс. Ще треба перечитати, але на перший слух -- чіткі акценти, грамотний дипломатичний тролінг. Вже потиснув сьогодні руку спічрайтеру. Хороша робота. Дуже хороша. Може, напишу про це окремо.
7. Справжні герої у парадних лавах -- дуууже великий плюс. Це ДЛЯ НИХ був парад, якщо хто не зрозумів. Це їм потрібно знати і переказати побратимам, що народ їх визнає, їм вдячний та ними пишається. Може, хтось не знає, але з давніх часів парад -- єдина форма масового вшанування військових героїв.
8. А їхні обличчя! Обличчя!!!
9. У стройових прийомах немає радянської вимученості. Плюс. Ніхто не тягне носок. Не робить "вид придурковатый", як вимагав ще Петр І. Це правильно. Солдати не мусять бути ляльковими фігурами, це живі люди зі своєю гідністю.
10. Бойові ордени і медалі на грудях багатьох друзів, яких зустрів, -- плюс.
11. ССО та курсанти-розвідники на параді -- як на мій дилетантський розум, такого на парадах не показують. Щось дивне і незрозуміле. Може, хтось пояснить. Мінус.
12. Українсько-польсько-литовська бригада -- ого-го який великий плюс.
13. Техніка. Великий плюс. Я не всі розклади розумію. Але одне я точно побачив: "Буки" та С-300. Це великий сигнал. Не виключено, що ціна йому -- десятки тисяч життів українців та українок. Ну і дим танкових двигунів, це також плюс...
14. Козацькі хрести. Два плюси.
15. Робота поліції до того -- плюс, після того -- мінус. Після завершення параду треба було прибрати бар'єри, бо вийшло, що з одного боку бар'єру люди, з іншого -- такі самі люди, але зустрітися вони не можуть, а задні не розуміють і тиснуть на передніх. Ну і ще декілька подібних помилок. Щось не додумали. Хвилин десять просто чекали наказу.
16. Шароварщини не було. Плюс. Ой, сподіваюся, що ніколи вже й не буде. Невже ми переросли цю дитячу хворобу?
17. Молоді полковники. Три великих плюси. Не думаю, що треба пояснювати.
18. Музика. Українська. Плюс. Брати Капранови запустили в останній момент зміну репертуару. Зараз скажу страшну річ. Російська музична культура -- це велика культура, світове надбання. Але потім, після війни. Зараз не треба. Так само Ваґнер був би недоречним в окопах Сталінграду.
19. Візуальні рішення. Сучасні. Плюс. Привіт Gennadiy Kurochka, Nataliya Popovych та команді.
20. Асфальт не подряпали. Плюс.
Коротше кажучи. Дуже щирий парад. Це наша армія. Це наше свято. Це наша країна
.
