Скільки б статистика не переконувала нас у постійному зростанні заробітної плати, грошей в українських кишенях більше не стає. Куди ж вони безслідно зникають?
Півзарплати на їжу
За статистикою українці як і раніше проїдають більше половини своїх доходів, причому останнім часом ситуація лише погіршилася. Згідно з офіційними даними, якщо в 2009-му середньостатистичний українець витрачав на продукти і безалкогольні напої 50,4% доходів, у 2010-му - 51,5%, то за підсумками 2015-го – 53,5%.
Для економістів ці цифри говорять про безпросвітні злидні України в цілому. Адже чим більшу частку витрати на харчування займають в сукупних витратах громадян країни, тим бідніше населення. Для порівняння: європейці витрачають на харчування 15-20% всіх витрат, а в найбільш благополучних країнах Європи на їжу йде не більше 10-12%.
Кожна 8-я гривня – на послуги ЖКГ
Майже кожна восьма гривня (11,7%) у 2015 році (це остання доступна статистика) йшла у середньостатистичного українця на оплату житлово-комунальних послуг. Але, як ми пам'ятаємо, в цьому році вже сталися великі зміни.
Експерти прогнозують: витрати на комуналку в статистиці сукупних витрат мають всі шанси злетіти до 20 і більше відсотків, а число тих, хто звернеться за субсидіями, зросте до 9 мільйонів.
Втім, всі ці прогнози нітрохи не бентежать віце-прем'єра Павла Розенка, який, загнавши у злидні півкраїни, відчуває себе мало не благодійником! І запевняє: уряду є чим пишатися!
«Не варто драматизувати ситуацію, - поремствував несвідомим українцям Розенко після чергового підвищення тарифів. - Через таку ситуацію проходили більшість країн світу і сьогодні ті країни, які раніше проходили через цю ситуацію, кажуть нам про те, що ситуація в Україні кардинально інша - в позитивному плані. Якщо в інших країнах це була шокова терапія і людей поставили перед фактом, то в Україні ми розробили програму системи субсидій, якою ми всі можемо пишатися і говорити про те, що вона реально захищає людей».
Однак експерти одностайні: нема чим пишатися! Енергетичний експерт Валентин Землянський провів порівняльні розрахунки і констатував: у той час як витрати на газ пересічного німця складають 2,4% доходу, француза - 2,8%, поляка - 5,5%, то українця - 18%! Тобто виходить, що паритет між доходами і тарифами на газ в Україні в 3 рази вище, ніж у Польщі, і в 7 разів вище, ніж у Німеччині та Франції.
На гардероб – менше 6%
Оновлення гардеробу «з'їдає» кожну 18-ю зароблену гривню, і це один з небагатьох показників, де ми йдемо в ногу з Європою. Якщо у нас на купівлю одягу та взуття йде 5,7%, то у середньостатистичного європейця – 5,5%.
Підступ у тому, що 5% від європейської зарплати у кілька тисяч євро та 5% від зарплати української 200 євро, це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Не дивно, що долею багатьох українців стали секонд-хенди, а сайти, через які можна купити-продати вживані речі, переживають пік популярності.
На здоров'я і алкоголь витрачаємо приблизно однаково
На послуги охорони здоров'я у наших співгромадян йде 3,7% витрат, а на алкоголь – 3,3%. Чи варто дивуватися, що за тривалістю життя ми йдемо в самому хвості Європи? Українці відтягують візити до лікарів, що називається, до останнього, вважаючи за краще займатися самолікуванням і купуючи найдешевші ліки.
Держава самоусувається від проблеми, лише посилюючи сумну статистику. Здається, що зробити ситуацію в українській медицині ще гірше просто неможливо, але виявляється, резерви є. Черговий тиждень приніс нові невтішні вісті: з швидких збираються прибрати лікарів і замінити їх фельдшерами без вищої освіти. За даними ЗМІ, в. о. міністра Уляна Супрун вже збирала нараду, на якій обговорювалася «реформа» екстреної медицини, яка полягає в скороченні медичних бригад.
Читайте на Infokava.com: Реформи МОЗ: з екіпажів "Швидкої допомоги" хочуть прибрати лікарів
В Європі на медицину йде 4% всіх витрат. Але там ситуація зовсім інша - як відомо, у більшості європейських країн працює система обов'язкового медичного страхування.
Відпочинок: дешевше вже нікуди!
Кажуть, хто добре відпочиває, той добре працює. Або навпаки – не суть важливо. Головне в тому, що судячи зі статистичних цифр, українці не вміють ні того, ні іншого. Продуктивність праці у нас найнижча в Європі, що, до речі, є однією з причин мізерних зарплат. У свою чергу ці ганебні зарплати призводять до того, що відпочивати більшості просто немає на що!
Офіційна статистика стверджує, що на відпочинок у нас йде 1,5% витрат, на готелі та ресторани – ще 2%, тобто в цілому на відпочинок і сферу гостинності ми витрачаємо кожну 30-ю гривню. Розрив з європейцями, які на ці ж сфери витрачають вчетверо більше, величезний! А якщо говорити не про відсотки, а про абсолютні цифрах, то різниця виллється в десятки разів.
Між тим, економісти нагадують: поки витрати на їжу максимальні, а витрати на відпочинок – мінімальні, говорити про якусь стабілізацію економіки і, тим більше, про вихід з кризи, не доводиться. І саме зростання витрат на туристичні поїздки і подорожі скаже нам про те, що українці починають жити трохи краще і трохи веселіше.
Марина Павленко, видання МИР
