Все почалося на початку 20-го століття, коли в кожному американському місті на вулицях стояли крани з водопровідною водою й біля них завжди була причеплений бляшаний кухоль, з якого кожен охочий міг напитися.
Все б нічого, але після медичних досліджень, і кількох гучних статей, серед яких була і скандальна стаття Елвіна Девісона під заголовком "Смерть у шкільних стаканчиках" (Technical World Journal Aug 1908), почалася масова кампанія із закриття громадських питних точок. Основною причиною стало поширення таких небезпечних захворювань, як туберкульоз.
А роком раніше два підприємця Х'ю Мур і Лоуренс Люэллен в Бостоні, Массачусетс, винайшли автомат розливу содової і для зручності створили склеєні з картону одноразові стаканчики. Тоді, в 1907 році, бізнес у них не пішов через безкоштовні питні крани, але ось після їх закриття стало зрозуміло, що чисті й дешеві паперові стаканчики є єдиним можливим вирішенням проблем.
Однією з перших компаній, яка почала використовувати одноразовий посуд в 1909 р., стала Лакавана Рейлроуд , а до 1919 р. скляний посуд повністю зникла з місць громадського користування. Це була ера паперового стаканчика!
Спочатку він називався "здоровий стаканчик" ("Health Kup"), але з 1919 р. змінив назву на "Dixie Cup" (однойменна назва фабрики з виробництва ляльок), а компанія стала носити назву Dixie Cup Corporation і переїхала в Вілсон, Пенсільванія. На сьогоднішній день компанія є найбільшим виробником паперових стаканчиків в США.
Сучасні паперові стаканчики тепер не просто засіб для безпечного угамування спраги або зручного споживання напоїв, але і розумний маркетинговий хід для просування бренду. Варіацій незліченна безліч.
За матеріалами kofemashini
