Майже 3000 кілометрів і три дні за кермом — такий шлях подолав 55-річний швейцарець Домінік Рувинэ, щоб привести в Харків гуманітарну допомогу для жителів Донбасу.
Про це повідомляє Infokava.com з посиланням на nakipelo.ua
Спостерігаючи за ситуацій у зоні АТО, він вирішив, що країни Європи недостатньо допомагають Україні. Незважаючи на стан здоров'я (у Домініка з дитинства інвалідність), він вирішив самостійно доставити необхідні товари жителям зони АТО.
За словами швейцарця, організації, які покликані допомагати людям, часто проявляють байдужість, хоча розвиток військового конфлікту на території України ― небезпечний знак.
«Якщо Україна буде відкрита для війни, то цей ключик до тієї двері, яка може впустити нестабільність і військові дії в Західну Європу»
, — сказав «Накипіло» Домінік.«Мені здається, що Україну залишили»
З моменту розпаду Радянського Союзу швейцарець цікавився країнами, які отримали незалежність; стежив за військовою ситуацією в Югославії.
«Я добре пам'ятаю, як переживав за своїх друзів, чиї рідні жили в Югославії. Пам'ятаю, наскільки для них це було важко. Історія повторюється, і я зрозумів, що війна і розпад можуть відбутися і в Україні»
, — згадує іноземець.Домінік відправився в міжнародні гуманітарні організації, щоб передати допомогу жителям Донбасу. Але там йому відповіли, що в цьому немає необхідності.
«Я побачив байдужість і зрозумів, що нічим особливим вони не допомагають. Мені здається, що Україну залишили в політичному і гуманітарному плані»,
— міркує волонтер.Друзі не вірили і жартували
Тоді Домінік вирішив взяти ситуацію в свої руки. Не злякавшись застереження уряду Швейцарії про те, що небажано відвідувати Україну, став дізнаватися, в яких товари можуть потребувати жителі «сірої зони».
«Мені дуже хотілося довести собі і іншим людям, що і одна людина має значення, навіть якщо він інвалід»
, — пригадує волонтер.Він кинув клич друзям, знайомим і навіть магазинах, зайнявся підготовкою документів. Іноземець розповідає, що бажаної підтримки з боку друзів не отримав.
«не Можна сказати, що вони тримали мене за ідіота, але по-доброму знущалися. Це було дуже неприємно, але іншого вибору у мене не було. Я вже вирішив, що зроблю це, як би до мене не ставилися»,
— поділився Домінік.Інформацію про потреби в зоні АТО він зібрав швидко, а от з «гуманітаркою» організації допомагати не поспішали. Не залишилися байдужими мережа аптек, які передали для українців ліки, в тому числі і ті, що видаються тільки за рецептом. Чоловік сам живе на допомогу, тому багато купити не зміг. Зібрав одяг, взуття, взяв харчі зі своїх запасів. На підготовку у нього пішло два місяці.
Дорога привела на майдан Свободи
Домінік склав вантаж у свій Форд, прихопив намет і відправився в шлях. За його словами, в Україну заїхав без проблем, його прийняли за туриста.
Отримати пропуск в зону АТО іноземцю не вдалося, і за порадами знайомих він приїхав у Харків. Доля привела волонтера на площу Свободи до намету Євромайдану.
«Була думка десь на площі розбити свій намет і там жити»
, — згадує Домінік.Завдяки збігу обставин швейцарець зустрів волонтерів Help Army. Вони допомогли йому знайти недорогу готель і запропонували свою допомогу в доставці гуманітарних товарів на Донбас.
«Вони запитали, хотів би я поїхати з ними, або вони можуть передати допомогу. Я вирішив не їхати, тому що моя місія виконана. До того ж мені нелегко дається дорога»
, — згадує швейцарець.Домінік не став приховувати: його дивує, що в Україні волонтери роблять для жителів зони АТО і армії набагато більше, ніж держава. Але, за його словами, завжди варто керуватися принципом «якщо не я, то хто?» і не розраховувати на чиновників у кабінетах.
Домінік дізнався від харківських волонтерів про зарубіжні організації, з якими ті підтримують зв'язок, і планує і надалі допомагати українцям на Донбасі.
«Волонтери викликають довіру, і коли повернуся, я продовжу робити те, що розпочав»
, — пообіцяв іноземець.Допомога, яку привіз швейцарець, відвезуть в Авдіївку і село Водяне Донецької області, де останнім часом ускладнилася військова ситуація.
