Погляди лідерів УПЦ МП Олександра Драбинка і Павла Лебедя протилежні. Але це не заважає їм володіти шикарними особняками по сусідству
Релігієзнавці, аналізуючи ситуацію в Українській православній церкві Московського патріархату, люблять повторювати, що в ній є проукраїнська і проросійська фракції. На чолі проукраїнської – митрополит Олександр Драбинко, а один з лідерів проросійської – митрополит Павло (Лебідь, намісник Києво-Печерської Лаври.
Проте різниця у поглядах на майбутнє української церкви не заважає обом митрополитам бути сусідами в Царському селі, елітному мікрорайоні з розкішними особняками на столичному Печерську. Звідси відкривається гарний вид на Лавру, можна з задоволенням прогулятися до Ботанічного саду ім. Гришка.
У православній церкві митрополитом може стати тільки чернець, а ченці під час постригу дають обітницю бідності, тобто відмовляються від володіння майном. Але це не зупинило Драбинка і Лебедя від нарощування активів.
Київська старовина
Історія з ділянкою, на якій виросли будинки Драбинка і Лебедя, почалася в 1913 році. Саме тоді киянин Влас Тараненко купив землю в Землянському провулку для будівництва будинку. Ціна угоди склала 100 рублів, що за нинішніми цінами становить близько 83 тис. грн.
Після комуністичної революції 1917 р. почалася масова націоналізація земель, однак землю сім'ї Тараненко-Береговенко не вилучили, оскільки вона жила небагато. Радянська адміністрація Києва в 1926, 1949 та 1956 роках підтверджувала право сім'ї на землю. Вони побудували тут скромний будинок.
Станом на кінець 1990-х власником будинку був Віктор Береговенко, кровний спадкоємець сім'ї Тараненко-Береговенко. У травні 1998-го він подав документи в Печерську районну адміністрацію з проханням про приватизацію землі за адресою Землянська, 10. Райадміністрація тягнула з рішенням, а вже в грудні 1999-го Київрада приватизувала цю ділянку на користь двох осіб – Віктора Сабодана (колишній глава УПЦ МП митрополит Володимир) і Петра Лебедя (який став пізніше митрополитом Павлом). Згодом Лебідь отримав мандат у Київраді від Партії регіонів.
Береговенко звернувся до суду, але судовий розгляд затягувався. Тоді він написав листа митрополиту Володимиру в надії, що, розібравшись у ситуації, той перестане претендувати на його землю. Митрополит Володимир на лист не відповів, але його юрист поспішив отримати в Печерському райсуді, який зайняв сторону лідерів УПЦ МП, виконавчий лист для оформлення власності на землю. Береговенко зневірився і припинив судову війну, яка дорого йому коштувала.
Цей будинок на Печерську належить митрополиту Олександру Драбинку
Багаті не тільки духовно
У 2000-х на земельній ділянці виросли два шикарних будинки. Ще минулого року сайт журналістських розслідувань Наші гроші повідомляв, що Драбинко в 2012-му придбав будинок на Печерську за приблизно $300 тис., а наступного року – і землю під ним. Однак точних даних, про який будиноку йшлося, не було. Якщо інформація про купівлю відповідає дійсності, то платіж мав надійти на рахунок митрополита Володимира або когось з його близьких, але перевірити це не вдалося. Сам митрополит Володимир помер у липні 2015-го, коли був уже важко хворим і мав онкологічний діагноз.
НВ вдалося знайти обидва будинки – і особняк Драбинка, і віллу Лебедя. Дані з реєстрів землі та нерухомості підтверджують, що шикарна нерухомість належить митрополитам. Один, загальною площею 546 кв. м, з землею під ним і адресою Землянська 10а, станом на сьогодні записаний на Петра Лебедя (митрополита Павла). Другий – 545 кв. м, теж із землею, на Землянской 10 – на Олександра Драбинка, який кілька років працював секретарем митрополита Володимира і згодом теж став митрополитом. На сайті продажів Olx.ua ціни на особняки в Царському селі варіюються від $400 тис. до $4,5 млн.
У прес-службі УПЦ МП сказали, що не знають розміри статків Драбинка і Лебедя. «Архієреї як ченці не отримують зарплати», - сказали там. Сам Драбинко проігнорував лист з проханням прокоментувати ситуацію, а прес-секретар Лебедя, яка відмовилася назвати своє ім'я, не стала заперечувати, що у митрополита Павла є будинок, і навіть припустила, що будинок йому подарували. Але хто і за що – вона не знає.
Православні активи з нальотом корупції
Є дані, що будинки на Печерську – зовсім не єдині активи двох митрополитів з протилежними даними. Так, Лебідь через Києво-Печерську Лавру контролює кілька господарств з розведення худоби в Київській області. При цьому різні благодійні організації, якими оточена УПЦ МП, можуть здійснювати постачання, користуючись полегшеним податковим режимом.
Будинок митрополита Павла Лебедя розташований по сусідству з будинком Драбинка.
Отримувала Лавра і гроші з державного бюджету. За роки правління Віктора Януковича, який любив зрідка з'являтися в Лаврі на богослужіннях, мільйони гривень йшли на рахунок монастиря для ремонту. Досі неясно, чи проводився ремонт. І якщо зараз гроші на такі цілі йдуть на рахунок державного заповідника Києво-Печерська Лавра, то за Януковича вони йшли на рахунки, контрольовані Лебедем.
Щодо Драбинка, то за даними проекту розслідувань Знак оклику, він має квартиру на вул. Ахматової в Києві, а також будинок у с. Лісники Київської області.
Сам митрополит Драбинко побічно підтверджує факт наявності нерухомості в Лісниках. «Сьогодні молилися з ріднею в нашому лісниківському Преображенському», - написав він 6 серпня на своїй сторінці в Facebook, чиї читачі звикли до фотографій церковного служителя з Греції, Кіпру, Іспанії.
Відомо, що Драбинко зблизився з Ігорем Лисовим, відомим київським забудовником та екс-депутатом від Партії регіонів. Саме Лисов є ключовим спонсором столичного храму, в якому Драбинко здійснює богослужіння у Києві – це Преображенський собор на Теремках. При цьому Печерський райсуд розглядає справу про те, що компанія Лисова Ліко-Холдинг незаконно заволоділа інвестиціями в нерухомість на суму 250 млн грн.
Якщо в Україні корупційні розслідування щодо православних служителів рідко доходять до суду, то для Греції священики-корупціонери - цілком звичне явище. Так, священик Єфрем Куцу 2012 року провів три місяці в ізоляторі за підозрою в незаконних операціях із землями Ватопедського монастиря на горі Афон. У 2008-му монастир передав землі навколо озера Вістоніда і саме озеро державі в обмін на 260 ділянок, у тому числі в Афінах. Отримавши ділянки, монастир одразу ж їх перепродав. Скандал виник довкола того, що монастир оформив угоду на дуже вигідних для себе умовах, фактично обдуривши державу на 100 млн євро.
В українського правосуддя є шанс показати, що священний сан – не причина прощати людині її корупційні діяння. Історія знає приклади того, як блискучі теологічні трактати писалися саме в ув'язненні.
НВ публікує витяги з реєстрів, які підтверджують наведені у статті факти
Джерело: Новое время
