Дмитро Різниченко має свою думку щодо Наді Савченко.
Ще коли вона була в полоні, а українці сходили з розуму від любові до неї, моя кохана дружина Віка написала пост, мовляв - "ех, люди-люди, вона ж нормальна бойова баба, а не намріяна вами Берегиня, страшно зараз уявити, що буде, якщо вона вийде з полону і почне робити помилки". Пост мало не довелося тоді видалити, стільки проклять на Віку посипалося від людей, яких обурило, коли "Берегиню" називають "звичайною бабою". Добре, що Віка його все ж не знищила, треба не полінуватися і відкопати, цікаво зараз почитати коментарі.
Так от, щодо Наді Савченко.
Ми чекаємо, поки ви остаточно заклюєте її і доведете до нервового розладу. Коли це, нарешті, станеться, і від неї відвернуться всі, хто хотів би її використати в політиці чи бізнесі, коли розлетиться вся наволочь, яка прибігла на її славу, вся московська агентура, яка міцно тримає її і крутить нею, розказуючи, що це і є політика; коли вона, нарешті, усвідомить, що її не зроблять ні президентом, ні міністром, коли вона залишиться майже сама і не знатиме, що робити, - от тоді ми підійдемо до неї і протягнемо руку. Ні грошей, ні мандатів у нас нема, зате ми її розуміємо. І разом, гадаю, багато чого можемо зробити.
Так от, щодо Наді Савченко.
Ми чекаємо, поки ви остаточно заклюєте її і доведете до нервового розладу. Коли це, нарешті, станеться, і від неї відвернуться всі, хто хотів би її використати в політиці чи бізнесі, коли розлетиться вся наволочь, яка прибігла на її славу, вся московська агентура, яка міцно тримає її і крутить нею, розказуючи, що це і є політика; коли вона, нарешті, усвідомить, що її не зроблять ні президентом, ні міністром, коли вона залишиться майже сама і не знатиме, що робити, - от тоді ми підійдемо до неї і протягнемо руку. Ні грошей, ні мандатів у нас нема, зате ми її розуміємо. І разом, гадаю, багато чого можемо зробити.
Дмитро Різниченко