1. Країні 25 років. До цього протягом 70 років територія була заражена. Совок знищив практично все, чим ми захоплюємося в розвинених країнах. Від сильної економіки до поваги один до одного. Тут була заражена пустеля. А ми хочемо на її місці відразу прекрасний плодоносний сад.
2. З історичної точки зору 25 років – ніщо. Звичайно, нам би хотілося, щоб всі значимі зміни відбулися при нас. Щоб з'явилася чарівна паличка і перетворила гівно в цукерочку. Але чудес не буває.
Між їздою по смугах громадського транспорту, жахливими балконами на історичних будівлях і нормальною державою пряма залежність
3. Країна одужує і розвивається. Нам здається, що дуже повільно. Ми порівнюємо нашу державу з іншими і бачимо незрівнянні темпи зростання у сусідів. Але забуваємо, що вони не були так хворі. У них 25 років тому гора звалилася з плечей, і вони знали куди бігти, а у нас була агонія, судоми і цілковите нерозуміння, де ми і взагалі навіщо.
4. Щоб Україна перетворювалася на сучасну розвинену державу, є рівно один рецепт. Еволюційним шляхом тут повинно з'являтися якомога більше активних, небайдужих, цікавих людей. Вони повинні заміщати совкових пасіонаріїв.
5. Аналогічні процеси мають відбуватися і серед людей, які керують державою. Що вкрай важливо – вони відбуваються. Заміщення поки, звичайно, немає. Але є боротьба. Нормальних адекватних людей там все більше. Але їх меншість. А раз так – чому дивуватися?
6. Між їздою по смугах громадського транспорту, жахливими пластиковими балконами на історичних будівлях, неприбраним лайном за собаками і нормальною державою пряма залежність. Поки ми нездатні прийняти такі прості правила гри і вести себе адекватно, наївно вважати, що у влади раптово опиняться суцільні адеквати.
7. Багато хто з тих, хто розмірковує про розвиток держави, не може привести в порядок самих себе. Рецепти підвищення якості життя відомі: займатися спортом, вивчити англійську, бути більш ефективним у всьому, що ти робиш, постійно розвиватися, стати добрішими, в кінці кінців. Очевидні речі. Але ми не можемо зробити навіть цього, а потім дивуємося, чому політики не роблять інші очевидні речі.
Мені здається, що задаватися питанням, чому держава настільки неефективна, можна лише тоді, коли сам дійсно впевнений у своїй ефективності. Країна – це просто група людей. Які люди, така і країна. Є країни, де краще? Звичайно. І там, раптово, на роботі менше сидять у фейсбуках, вранці бігають натовпи людей і набагато рідше кричать в супермаркеті на продавців, які не так нарізали ковбасу.
Артур Оруджалієв - НВ
