Юрій Іванющенко, він же "Юра Єнакіївський", був найближчим соратником Віктора Януковича. Щоправда, з України він втік набагато пізніше – не в лютому 2014-го, а наприкінці того ж року, коли втратив депутатську недоторканість в зв'язку з обранням чинного парламенту.
Після цього Іванющенко був оголошений в міжнародний розшук – і йому не залишиться нічого іншого, ніж заховатися в Росії. Але завдяки зрадникам у новій владі спочатку було винесено рішення про закриття справи проти Іванющенка – при чому в неналежних судах – а в травні 2016 року Іванющенка зняли з Інтерполу.
Так один з найбільш одіозних соратників Януковича зміг вільно подорожувати до Європи, де на Лазуровому узбережжі Монако мешкає його родина.
Іванющенко, не гаячи часу, скористався своїм новим статусом – його бачили на фіналі Ліги Чемпіонів у Мілані 28 травня цього року в товаристві братів Григорія та Ігоря Суркісів та свого бізнес-партнера Івана Аврамова.
Намагаючись відмитися від звинувачень, Іванющенко також подав позов проти ряду українських журналістів та депутатів, які активно викривали його діяльність.
І тут викрилися неочікувані обставини.
Отже, дивовижним чином справи, де фігурує інтерес Іванющенка, потрапляють до однієї та тієї ж судді Печерського суду Києва. Її прізвище Ірина Литвинова.
Так, саме до судді Литвинової потрапив позов Іванющенка проти мене, а також інший позов – проти депутата Андрія Левуса і журналіста Юрія Бутусова.
За (не) дивним збігом обставин, також суддя Литвинова закрила справу проти бізнес-партнерів Іванющенка – Галини Шепелевої, яка була власником ділового центру на Рильському провулку, де базувався офіс Юри Єнакіївського.
І четвертий збіг – саме до судді Литвинової потрапило клопотання Генпрокуратури щодо арешту Іванющенко, яке було необхідно для його оголошення в міжнародний розшук. І так сталося, що суддя Литвинова... вчасно не розглянула звернення, а це "мало наслідком припинення міжнародного розшуку".
На сьогоднішній день ми маємо унікальну ситуацію. Виявляється, що більшість справ, які стосуються Іванющенка, в Печерському суді Києва потрапляють до "єдиного вікна" – до судді Ірини Литвинової.
Це типові ознаки корупційної злочинної змови, що дозволяє Іванющенку зловживати своїми грошима, статусом і отримувати необхідні рішення суду, для того, щоб і далі залишатися безкарним та насолоджуватися життям на "зароблені" в часи Януковича кошти.
Після цього Іванющенко був оголошений в міжнародний розшук – і йому не залишиться нічого іншого, ніж заховатися в Росії. Але завдяки зрадникам у новій владі спочатку було винесено рішення про закриття справи проти Іванющенка – при чому в неналежних судах – а в травні 2016 року Іванющенка зняли з Інтерполу.
Так один з найбільш одіозних соратників Януковича зміг вільно подорожувати до Європи, де на Лазуровому узбережжі Монако мешкає його родина.
Іванющенко, не гаячи часу, скористався своїм новим статусом – його бачили на фіналі Ліги Чемпіонів у Мілані 28 травня цього року в товаристві братів Григорія та Ігоря Суркісів та свого бізнес-партнера Івана Аврамова.
Намагаючись відмитися від звинувачень, Іванющенко також подав позов проти ряду українських журналістів та депутатів, які активно викривали його діяльність.
І тут викрилися неочікувані обставини.
Отже, дивовижним чином справи, де фігурує інтерес Іванющенка, потрапляють до однієї та тієї ж судді Печерського суду Києва. Її прізвище Ірина Литвинова.
Так, саме до судді Литвинової потрапив позов Іванющенка проти мене, а також інший позов – проти депутата Андрія Левуса і журналіста Юрія Бутусова.
За (не) дивним збігом обставин, також суддя Литвинова закрила справу проти бізнес-партнерів Іванющенка – Галини Шепелевої, яка була власником ділового центру на Рильському провулку, де базувався офіс Юри Єнакіївського.
І четвертий збіг – саме до судді Литвинової потрапило клопотання Генпрокуратури щодо арешту Іванющенко, яке було необхідно для його оголошення в міжнародний розшук. І так сталося, що суддя Литвинова... вчасно не розглянула звернення, а це "мало наслідком припинення міжнародного розшуку".
На сьогоднішній день ми маємо унікальну ситуацію. Виявляється, що більшість справ, які стосуються Іванющенка, в Печерському суді Києва потрапляють до "єдиного вікна" – до судді Ірини Литвинової.
Це типові ознаки корупційної злочинної змови, що дозволяє Іванющенку зловживати своїми грошима, статусом і отримувати необхідні рішення суду, для того, щоб і далі залишатися безкарним та насолоджуватися життям на "зароблені" в часи Януковича кошти.
