Кремль, Обама і Донбас. Про що говорили на саміті НАТО - Нолан Петерсон

Російська агресія, радикальний ісламістський тероризм, криза біженців, Brexit, Афганістан – список викликів, з якими зіткнулися лідери НАТО на саміті у Варшаві, широкий. Деякі вважають, мовляв, настав момент істини: альянсу час довести, що він, як і раніше, значущий.

У розмові з журналістами президент США Барак Обама згадав про «поворотний момент» для НАТО.

«За 70 років існування НАТО ми, напевно, жодного разу не стикалися зі стількома викликами одночасно, – зазначив американський президент. – Ми працюємо над найбільшим підсиленням колективної безпеки з часів закінчення Холодної війни».

Перед НАТО постали складні завдання.

Альянс має заспокоїти своїх східних членів, насторожено ставляться до російської агресії, не провокуючи при цьому власне Росію на нарощування військового потенціалу. Тим часом, багато інших країн ЄС, особливо західноєвропейських, відчувають внутрішньополітичне напруження через загрозу радикального ісламістського тероризму, а також потік біженців з охоплених війною близькосхідних країн.

Все це відбувається на тлі брекзиту та поширення націоналістичних настроїв по всьому континенту. Люди в Європі все менше підтримують такі багатонаціональні інституції як НАТО.


«Варшавський саміт проходить у вирішальний момент історії альянсу, – сказав у перший день саміту генсекретар НАТО Єнс Столтенберг. – Зважаючи на непередбачувані загрози та складні виклики за різними напрямками, альянс виробив свою відповідь. Ми запустили повномасштабне посилення системи колективної безпеки і стримування. Найбільше з часів закінчення Холодної війни».

З розмахом

Дводенний саміт НАТО відбувався на Національному стадіоні у Варшаві. Делегати та журналісти з усього світу, поряд з світовими лідерами та військовими чиновниками, заповнили коридори спортивного центру. Стадіон був оточений правоохоронними органами. За стінами постійно лунав звук поліцейських сирен, тому що кортежі світових лідерів прибували й від'їжджали .

Місто також перебувало в режимі підвищеної готовності. Вулиці Варшави були незвично тихі, у багатьох місцях з міркувань безпеки виставили оточення. Місто патрулювали солдати, опустивши зброю. У п'ятницю небо наповнилося гулом літаків НАТО, що здійснювали показові польоти.

Вечірня прес-конференція Обами в суботу зібрала найбільшу аудиторію. Найбільше за кількістю аудиторії приміщення для проведення прес-брифінгів було заповнено вщерть. Деяким журналістам довелося тулитися під стінками і витягувати шиї, щоб краще роздивитися американського президента, який перебуває під пильним наглядом Секретної служби.

Кожен рух президента – як рух диригента перед оркестром – викликав какофонію спалахів фотокамер, прагнуть зняти кращий кадр. Перш за все, Обама прокоментував стрілянину в Далласі і тільки після цього перейшов до важливості НАТО та відданості США справі захисту Європи.

«Покоління американців служили тут для нашої спільної безпеки, – сказав Обама. – І в добрі, і в лихі часи Європа може розраховувати на Сполучені Штати». (...)

Незважаючи на різні виклики, під час варшавського саміту мова переважно йшла про відповідь на російську агресію в Україні та загрози східним членам НАТО. «Росія, безумовно, становить серйознішу загрозу, - сказав директор зовнішньополітичного центру фонду Heritage Люк Коффі. – ІДІЛ – терористична загроза. Вона не представляє загрози для існування якогось з членів НАТО. А ось вторгнення Росії в Естонію може стати кінцем для цієї країни – в буквальному сенсі».

Французький протест

Проте думка членів альянсу щодо Росії не завжди одностайна. У п'ятницю президент Франції Франсуа Олланд сказав: «НАТО не слід розповідати Європі про те, які їй мати відносини з Росією. Для Франції РФ не є противником або загрозою».


Заява Олланда контрастувала з риторикою інших лідерів НАТО, включно з британськимо прем'єр-міністром Девідом Кемероном.

«На саміті в Уельсі [у вересні 2014 року] ми домовилися про створення сил надшвидкого реагування, і це вже виконано, - сказав Кемерон журналістам у суботу. – Вони можуть бути розгорнуті в будь-якій точці альянсу протягом декількох днів. Це посилає сильний і чіткий сигнал Росії про те, що НАТО готове швидко відповісти на загрози».

Крім того, Обама сказав, що «нормалізації відносин з Росією» не буде доти, доки Кремль не виконає своєї частини других Мінських угод. ЄС, НАТО і ООН – всі засудили захоплення Росією українського півострова Крим, визнавши анексію незаконною. НАТО також засуджує безперервне переправлення російських військ і військової техніки в Східну Україну для надання підтримки сепаратистським силам. Це є порушенням Мінська-2, через що ЄС зберігає запроваджені економічні санкції проти Росії.

Східні обіцянки

Дії Росії в Україні, поряд з агресивними прольотами російських військових літаків, які тривають над регіоном Балтійського моря, викликають тривогу у тих членів НАТО, які перебувають на її східному фланзі.

Однією з головних новин під час саміту стало рішення альянсу розгорнути на ротаційній основі чотири бойових батальйони в Польщі, Естонії, Латвії та Литві, починаючи з наступного року. Ці батальйони будуть сформовані Канадою, Німеччиною, Британією та США.

Крім того, раніше США оголосили про плани розгорнути близько 3,5 тис. додаткових військ у Східній Європі на ротаційній основі. За словами Столтенберга, розгортання сил альянсу пошле сигнал про те, що «напад на одного з союзників зіткнеться з протидією сил з усього блоку». (...)

«Альянс де-факто»

Україна не є членом НАТО. Це країна-партнер альянсу. Члени НАТО не зобов'язані захищати Україну військовими методами. Проте, альянс зробив кроки для підтримки України.

У Варшаві лідери НАТО зустрілися з президентом України Петром Порошенком, щоб розповісти про комплексний пакет допомоги країні для проведення ключових політичних реформ і модернізації збройних сил відповідно до стандартів взаємодії з альянсом. Крім того, цей пакет передбачає надання коштів для допомоги у ліквідації саморобних вибухових пристроїв, залишених на полі бою, зміцнення кібербезпеки країни та реабілітації поранених солдатів.

Під час спільної прес-конференції зі Столтенбергом Порошенко сказав, що підтримка України з боку НАТО – це «де-факто альянс».

Український президент відзначив історичне значення проведення чергового саміту НАТО у Варшаві через 61 рік після підписання в польській столиці Варшавського договору між СРСР і його сателітами.



Столтенберг додав, що Росія повинна припинити свою «політичну, військову та фінансову підтримку сепаратистів» на сході України. Разом з тим, він дав зрозуміти, що членство України в НАТО не входить в поточний порядок денний і альянс розгляне це питання на пізнішому етапі.

При цьому генсекретар альянсу зробив тонко завуальоване попередження проти будь-яких спроб Росії зірвати багатообіцяючі взаємини України і НАТО: «Будь-яка країна має право обрати свій шлях. Нікому не дозволено втручатися в це».


Нолан Петерсон
Міжнародний кореспондент The Daily Signal, колишній льотчик ВПС США і ветеран війн в Іраку та Афганістані

НВ