Танки можуть не поїхати. Так вже було на початку війни. Коли техніка виїжджаючи зупинялася. То одне посипалося, то інше відвалилося. То патрубки пересохли, то хомути злетіли. Всі знають, що якщо машини не їздять, вони починають сипатися.
У нас до війни, як техніку передавали - прийшов новий комбриг, завели танчик, поставили галочку, що працює. А коли почалася війна, танки працювали працювали, але їхати не їхали. Багато тоді було лежачої техніки на землі, яку піднімали руками.
За нормами, якщо машина не їздить 30 днів, її потрібно консервувати. Фільтра зливати, паливо з присадками заливати. А у нас зараз танки на лінії відведення стоять місяцями. Їздити не можуть. Тільки заводиться пару танків і з місця рухаються, прилітають ОБСЕшники. Починають задавати питання всякі. Кажуть, що не можна, мовляв, їхати. Угоди. Ось танки і стоять. А ще, економлять паливо, іноді, вищестоящі штабні начальники. Хоча заходи з бойової підготовки треба проводити постійно. Кров'ю необхідність прописана. Їздити треба. Хоча б раз на тиждень їздити. На різних режимах і не 100-200 метрів, а хоча б якийсь ніякий кілометр. І стріляти теж повинні. Там же теж шлангочки, трубочки. Інакше в годину "Ч" танки можуть не доїхати до лінії розмежування.
Якщо для ОБСЕшників такі важливі ці точно відведені кілометри відведених для танків, то мені, цивільним оком, скромно здається, що краще додати кілометр до лінії відведення, для покатушок і бойової підготовки, ніж в потрібний час танки з місця не зрушать.
Ну то нехай генерали думають. А наша справа маленька, хлопцям на фронті допомагати.
Роман Доник
журналіст, волонтер
