Зольні бурі на столичному масиві Позняки через десять років можуть призвести до сплеску онкозахворювань серед киян. Тому Активісти вимагають провести моніторинг викидів із сховища Дарницької ТЕЦ, від роботи якої і виникають бурі.
Про це повідомляє Infokava.com з посиланням на antikor.com.ua
Раніше київська влада відхрестилися від проблеми зольних бур, які зі звалища на озері Гарячка розносяться по Познякам.
"Ємність цього звалища 600 тисяч тонн, що дуже багато. Небезпека її дуже збільшилася в останні роки, бо ТЕЦ перейшли на вугілля. Раніше кількість попелу було менше"
, - пояснює хімік-технолог органічних речовин, житель Позняків Павло Приходченко.Він перерахував небезпечні речовини, які літають разом з пилом.
"Це шлак і зола. Загрозу становлять, по-перше, неорганічні речовини: оксиди заліза, кремнію, сірки, ванадію, марганцю та інших елементів. При роботі з цими речовинами на виробництвах, де можливий витік пилу, проводиться її придушення. І не просто водою, а спеціальними полімерними розчинами, які блокують вихід твердих частинок на поверхню. При постійному контакті з легкими ці речовини пошкоджують бронхи і альвеоли, що призводить до подразнення і запалення. Виникає силікоз (хвороба шахтарів). А хронічне запалення веде до онкозахворювань"
, - розповідає Приходченко.Також він зазначає, що органічні речовини ще страшніше.
"Це, в першу чергу, бензпірен, який утворюється при горінні і термічній обробці органічних речовин. Це один з найсильніших мутагенів і канцерогенів у світі. Дія отрути проявляється навіть після кількох поколінь. Тому коли в даному випадку ми маємо і золу і шлак, то бензпірен також є - він збирається мікрочастинками вуглецю, який міститься в продуктах горіння. Якщо ці завали розташовані під водою, вони не настільки небезпечні, так як отрута надійно ізольований від людини. У нашому ж випадку, коли відбуваються контакти через зольні бурі, небезпека зростає на порядок",
- роз'яснює Приходченко. На його думку, має місце й інша небезпека - наявність діоксину. Вони впливають дуже згубно навіть в мікроскопічних дозах.
"Вони також поступово накопичуються в жирі - саме тому згубний вплив проявляється роками пізніше. Наслідки дії цих речовин будуть відчутні лише через 5-10 років, коли накопичиться кількість, здатне викликати ракову пухлину. Менші дози діоксину викликають падіння функцій імунної системи (хіміки називають це явище "хімічний СНІД"). Тобто коли може виникнути спалах онкозахворювань у регіоні, а лікарі навіть не зможуть зрозуміти, чому так сталося. Зайве говорити, що постійні хвороби місцевих жителів з-за низького імунітету запросто можуть стати постійними супутниками з-за поліхлорованих діоксинів з сусіднього золовідвалу"
, - пояснив Приходченко.
Зараз сховище працює без висновку екологічної експертизи, у зв'язку з цим подано заяву до суду. За словами Приходченко, це підтвердили в екологічній інспекції під час засідання робочої групи КМДА.
"У Київраді представник експлуатуючої компанії апелює, що клас небезпеки цих речовин узгоджений (4-й клас) - не дуже висока ступінь небезпеки. Я прекрасно знаю, як будуються карти небезпеки речовин. Там зазначається, при якому умови ця токсичність є - контакт з шкірою, контакт з органами дихання або травним трактом. І для кожного випадку небезпека абсолютно різна. При контакті з легкими бензпірен мігрує при безпосередньому контакті з людиною через жирові мембрани клітин. Всі запевнення, що звалище є безпечною, не мають сенсу, коли відбувається неконтрольований витік небезпечної речовини"
, - сказав він.Жителі Позняків і активісти будуть вимагати від екоінспекції та КМДА проведення незалежної експертизи, а також постійного моніторингу викидів з сховища. У тому випадку, якщо небезпека золовідвалу для людей в даному місці буде доведена кількісними і якісними вимірами, а також висновком експертизи - єдиним виходом повинно бути припинення роботи цього відвалу і перетворення в безпечний водний об'єкт - як сталося поруч роками раніше на озері Сонячному.
