"Підтримати"
Новини
Всі новини

"Острів везіння" в морі горя і сліз: як сім'я директора державного центру ветеранів війни майно наживає

12:38, 26 травень 2016
2 456
"Остров везения" в море горя и слез: как семья директора государственного центра ветеранов войны добро наживает

Агресія Росії і війна на Донбасі змусили Україну в рази збільшити витрати на оборону. І не тільки на озброєння, але і на лікування, реабілітацію учасників бойових дій. Вони жертвували багатьом, щоб захистити свою країну. Прийшла черга країні подбати про них.

На жаль, цим користуються люди, які роками сидять на бюджетних потоках грошей. Для них це хороша можливість заробити на багате життя собі і своїм дітям. Буквально на днях великий резонанс отримала історія екс-директора Львівського бронетанкового заводу Олександра Остапця. 20 травня суд Львівської області визнав його винним у відмиванні більш ніж 2 млн грн бюджетних коштів. За свій злочин він отримав 5 років умовно (!). Увага: чоловік, який грабував свою країну під час війни, ставив під загрозу життя людей, уникнув покарання. Що це означає? Що кругова порука працює без збоїв, система, як і раніше своїх не здає. І це тільки один приклад, а скільки таких ось директорів держпідприємств, чиновників різних мастей "тихою сапою" роблять свою справу? Якщо проаналізувати їх офіційні доходи і подивитися на спосіб життя, стають зрозумілими масштаби зловживань. Вони вражають.

Майно і бізнес сім'ї директора державного центру ветеранів війни

Наприклад, скільки може заробляти директор державного медико-соціального центру ветеранів війни? В якому будинку він може жити, на якій машині їздити? А члени його родини? Виявляється, в Україні чиновники такого рангу можуть дозволити собі дуже багато.

Для початку невеличка довідка. Український державний медико-соціальний центр працює в системі Міністерства охорони здоров'я. Заклад знаходиться за сотні кілометрів від Києва, в с. Циблі біля Переяслав-Хмельницького, тому про нього рідко пишуть журналісти. Тим не менш, центр у своєму роді унікальний. Він єдиний в країні одночасно може обслужити до 600 чоловік, а протягом року лікування і реабілітацію в ньому проходять понад 9 тис. осіб. З початку 2014 р. в установу почали направляти поранених учасників АТО, і зараз фактично він став головним центром реабілітації військових, які постраждали в боях на Донбасі.

Так от, з 1998 року медико-соціальний центр ветеранів війни беззмінно очолює Юрій Гріненко. Чому ми звернули на нього увагу? Тому що він уособлює собою цілу армію чиновників, які непримітні і невідомі широкій публіці, але вміють побудувати острівець власного благополуччя.

Живе Юрій Гриненко в шикарному особняку в Переяслав-Хмельницькому, також у нього будинок в Петропавлівській Борщагівці загальною площею понад 600 кв. м. Під'їзд до будинку охороняється, пройти до нього так просто не вийде. Крім цієї нерухомості, у Юрія Гріненка в Переяслав-Хмельницькому є ще квартира. Їздить він на кількох автомобілях. Влітку - переважно на люксовому представницькому Volkswagen Phaeton, взимку - на позашляховику Mitsubishi Pajero.

Будинок Юрія Гріненка
"Остров везения" в море горя и слез: как семья директора государственного центра ветеранов войны добро наживает


Але це верхівка айсберга. Якщо копнути глибше, можна побачити, що вся родина Юрія Гріненка дуже добре влаштована. Син Андрій Гриненко з 2009 року був на держслужбі. Працював у Києво-Святошинської районної адміністрації, обіймав посаду першого заступника голови Макарівської районної держадміністрації. У 2013-2014 роках – голова Бориспільської РДА.

Андрій Гріненко
"Остров везения" в море горя и слез: как семья директора государственного центра ветеранов войны добро наживает


Як і батько, він був членом Партії регіонів. Після втечі Януковича і звільнення з посади Гриненко-молодший зайнявся підприємництвом – вклав понад 6 млн грн на проект будівництва теплової електростанції в Чернігівській області. Партнерами по бізнесу стали люди, які свого часу грали помітну роль в постачанні ліків по лінії Міністерства охорони здоров'я, – Петро Багрій і Михайло Кучирка. Обидва вони є засновниками кількох фармацевтичних компаній, що спеціалізуються на тендерах. Одним з останніх скандалів з їх участю стала закупівля ліків для онкохворих в Києві восени минулого року.

Згідно з даними Центру протидії корупції, з допомогою фірм Багрія була розіграна класична схема, коли умови тендеру прописуються під конкретного постачальника, він же і оголошується переможцем торгів. У результаті ліки були закуплені за ціною в три рази дорожче, ніж це робить Моз.

Крім бізнесу, у самого Андрія Гріненка також багато різного майна. Квартира в Броварах, кілька автомобілів, серед яких LandRover, Merсedes. У його дружини – дві квартири в Києві і кілька люксових автомобілів Merсedes-Benz GL, Lexus, Porsche Cayenne.

Крім сина та невістки, є бізнес і у дружини Юрія Гріненка. Вона є засновником компанії Аніка-Центр, що спеціалізується на наданні медичних послуг.

Звідки гроші?

Це питання слід задати представникам правоохоронних структур. В першу чергу, Національному антикорупційному бюро України (НАБУ), Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) та іншим. Зазначимо лише, що щорічний обсяг закупівель державним медико-соціальним центром ветеранів війни становить понад 16 млн грн. Це лікарські препарати, велика частина яких поставляється ТОВ "Оптіма-Фарм" Андрія Губського. Нагадаємо, що "Оптиму-Фарм" свого часу звинувачували у закупівлі "Таміфлю" за ціною в 2,5 рази вище ринкової.

Крім ліків, державний медико-соціальний центр ветеранів закуповує продукти харчування, причому в обсязі, що значно перевищує необхідний для реабілітації та лікування 600 осіб, а також інші товари і послуги.

Андрій Васильєв, Апостроф

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Twitter.

Ctrl
Enter
Если вы заметили ошибку в тексте
Выделите её и нажмите Ctrl+Enter
Также по теме
Показати ще новини