Слово «радіація» давно закріпилося у свідомості багатьох людей як щось надзвичайно небезпечне, що несе хаос і руйнування: невидиме, не має ні смаку, ні запаху, і тому ще більше лякає. Враховуючи, до яких наслідків може призвести, наприклад, аварія на АЕС або вибух атомної бомби, з цією думкою важко не погодитися — адже висока доза радіації дійсно смертельно небезпечна.
У повсякденному житті ми постійно стикаємося з радіацією в малих дозах. І це, загалом, не викликає ні в кого неспокою і страху.
Сканери в аеропортах
За останні кілька років багато великі аеропорти обзавелися сканерами для огляду. Від звичайних металлодетекторных рамок вони відрізняються тим, що «створюють» на екрані повне зображення людини, використовуючи технологію зворотньо-розсіяного випромінювання Backscatter X-ray. При цьому промені не проходять наскрізь — вони відображаються. У результаті пасажир, який проходить огляд, отримує малу дозу рентгенівського випромінювання. В ході сканування різні по щільності предмети забарвлюються на екрані в різні кольори. Наприклад, металеві речі відобразяться чорною плямою.
Є і ще один вид сканера, в ньому використовуються хвилі міліметрового діапазону. Він являє собою прозору капсулу з обертовими антенами.
На відміну від металлодетекторных рамок такі пристрої вважаються більш ефективними у пошуку заборонених до провозу речей. Виробники сканерів стверджують, що вони абсолютно безпечні для здоров'я пасажирів. Проте масштабних досліджень на цей рахунок у світі досі не проводилося. Тому думки фахівців розділилися: одні підтримують виробників, інші вважають, що певну шкоду подібні пристрої все ж таки завдають.
Наприклад, біохімік з Каліфорнійського університету Девід Агард вважає, що рентгенівський сканер все ж шкідливий. На думку вченого, людина, яка проходить огляд на цьому пристрої, отримує в 20 разів більше опромінення, ніж заявлено виробниками.
Рентгенівський знімок
Ще одне джерело так званої «побутової радіації» — рентгенівське обстеження. Наприклад, один знімок зуба видає від 1 до 5 мкЗв (мікрозіверт — одиниця вимірювання ефективної дози іонізуючого випромінювання). А знімок грудної клітини — від 30 до 300 мкЗв. Смертельною вважається доза радіації, яка дорівнює приблизно 1 зиверту.
Згідно з дослідженням лікарів, 27 відсотків всього випромінювання, яке людина отримує протягом життя, припадає саме на медичні обстеження.
Сигарети
У 2008 році у світі активно заговорили про те, що крім інших «шкідливостей» в тютюні міститься ще і токсичний агент полоній-210.
Якщо вірити даним Всесвітньої організації охорони здоров'я, токсичні властивості цього радіоактивного елемента набагато вище, ніж у будь-якого відомого ціаніду. На думку керівництва компанії British American Tobacco, людина ,яка помірно палить (не більше 1 пачки в день) отримує лише 1/5 частину добової дози ізотопу.
Банани і інша їжа
Деякі натуральні продукти містять природний радіоактивний ізотоп вуглець-14, а також калій-40. До них можна віднести картоплю, боби, насіння соняшника, горіхи, а ще — банани.
До речі, калій-40, якщо вірити вченим, має найбільший період напіврозпаду — більше мільярда років. Ще один цікавий момент: в «тілі» середнього за величиною банана кожну секунду відбувається близько 15 актів розпаду калію-40. У зв'язку з цим у науковому світі навіть придумали жартівливу величину під назвою «банановий еквівалент». Так стали називати дозу опромінення, порівнянну з вживанням одного банана.
Варто відзначити, що жодної небезпеки для здоров'я людини банани, незважаючи на вміст калію-40, не несуть. До речі, щорічно з їжею і водою людина отримує дозу радіації в розмірі близько 400 мкЗв.
Авіаподорожі і космічна радіація
Випромінювання з космосу частково затримується атмосферою Землі. Чим далі в небо, тим вище рівень радіації. Саме тому при подорожі на літаку людина отримує трохи підвищену дозу. В середньому вона становить 5 мкЗв за одну годину польоту. При цьому літати більше 72 годин в місяць фахівці не рекомендують.
Власне, одним з головних джерел є Земля. Випромінювання відбувається за рахунок радіоактивних речовин, що містяться в грунті, зокрема, урану і торію. Середній радіаційний фон складає близько 480 мкЗв у рік. При цьому в деяких регіонах, наприклад, в індійському штаті Керала, він значно вище з-за значного вмісту торію в грунті.
А як же мобільники і WI-FI маршрутизатори?
Всупереч поширеній думці, від цих пристроїв не виходить «радіаційної загрози». Чого не можна сказати про телевізори з електронно-променевою трубкою і таких же комп'ютерні монітори (так, вони до цих пір зустрічаються). Але і в цьому випадку доза випромінювання незначна. За рік від такого пристрою можна отримати лише до 10 мкЗв.
Доза радіації, отримана людиною з природних і побутових джерел, вважається безпечною для організму. Фахівці вважають, що накоплене протягом життя опромінення не повинно перевищувати 700 000 мкЗв.
За матеріалами: nat-geo.ru
