Добровольчий націоналістичний бойовий підрозділ "Карпатська Січ" пройшов легалізацію навесні минулого року. Керівництво Збройних Сил Укаїни розформувало роту штурмовиків. Про ситуацію, що склалася навколо підрозділу,розкаже командир підрозділу, керманич "Легіону Свободи" Олег Куцин.
Окрема добровольча Чота "Карпатська Січ" зайшла на позиції у Піски у жовтні 2014-го, залишаючись там до березня 2016-го. За цей час виросла до роти у складі 93-ої ОМБр, коштом своїх життєвих, фізичних та фінансових зусиль облаштувала низку ключових позицій, взяла участь в обороні Донецького аеропорту, шахти "Бутовка", селищ Піски, Водяне, Опитне, Первомайськ, а крайні 10 місяців - перебувала під постійними обстрілами ворожої артилерії в околицях ДАП.
Під час виконання цих бойових завдань "Карпатська Січ" втратила 7 бійців, 40 отримали поранення, з них 5 такі, що загрожують каліцтвом. Однак після спаду фронтової активності керівництво ЗСУ розгорнуло операцію з витіснення ідейно вмотивованих, досвідчених бійців із фронту.
Про ситуацію, що склалася навколо роти штурмовиків, Воєнна прес-служба ВО "Свобода" поговорила з командиром підрозділу, керманичем "Легіону Свободи" Олегом Куциним.
Підрозділ "Карпатська Січ" - єдиний добровольців, що лишилися у Пісках, - буде "списано" і здано в утиль?
"Хочу нагадати, що історія "Карпатської Січі" розпочалася ще задовго до нашого входження до 93-ої бригади. Як окрема добровольча чота ми без пафосу й піару служили в найгарячіших точках фронту - у Вуглегірську, Дебальцевому, Пісках, Мар'їнці, Авдіївці та у новому терміналі Донецького аеропорту", - розповідає Олег Куцин.
"Навесні минулого року ми відгукнулися на заклик Президента України, розуміючи необхідність наведення порядку на лінії зіткнення з російськими агресорами, неможливості ефективного ведення бойових дій в умовах, коли існує декілька центрів ухвалення рішень. Тоді вирішили вступити до лав ЗСУ та уклали контракти. Тоді видавалися неймовірними і алогічними будь-які розмови про наше "списання"",- пояснює Куцин.
Умовою під час легалізації було служба в одному цілісному підрозділі зі своїм бойовим прапором та відзнаками. Так була створена зведена штурмова рота.
"Це тимчасовий статус - до з'ясування питання про формування штатного підрозділу. Нам було запропоновано вільні посади 93-ої ОМБр, зокрема такелажниками, кухарями, працівниками польової лазні. Якщо непосвячена особа подивиться на ці записи, не повірить, що ми 2 роки воювали на передовій", - продовжує керманич "Легіону Свободи" .
Куцин підкреслив, що формальних причин для розпуску підрозділу не було.
"Протягом усього періоду перебування в лавах ЗСУ ми віддано служили українському народові, сумлінно і чесно виконували службові обов'язки, вимоги військових статутів, накази командирів. Ба більше, ми на своєму прикладі показали добровольчому руху і суспільству, що спільна боротьба держави і народу може бути ефективною, що з державою можливо співпрацювати. Як виявилося, взаємодія можлива лише в короткотривалі моменти і лише у найгарячіші фронтові періоди.", - сказав Куцин.
Керманич "Легіону Свободи" розцінює розсіювання добровольців як політичне рішення.
"Таке ставлення до бойового, ідейно вмотивованого підрозділу за відсутності претензій до нас зі сторони військового керівництва може говорити тільки про одне - це рішення ухвалене в кабінетах політиків. Мета цієї операції - викорінення всього добровольчого руху в Україні. Шляхи різні - витіснення з фронту як представників "озброєних злочинних угрупувань"; звинувачення у кримінально караних злочинах як-то нанесення тілесних ушкоджень сепаратистам, державна зрада, дезертирство (з полігону на фронт), зґвалтування (зі свідчень сепаратистів) тощо. У нашому випадку це перетворення добре вишколених вояків на комірничих, прибиральників тощо.
Так. Нас, ефективну бойову одиницю, розформували заради заповнення нами посад такелажників, кухарів, банщиків. Коли ми йшли на війну - готові були до будь-якої небезпечної ситуації, ставили на кін життя, добробут, сімейні відносини. Ми готові були вчитися, воювати, ставати частиною новітньої фахової української армії. Але нам не йшлося і не йтиметься про фарбування трави й підмітання плацу в глибокому тилу. Тому більшість військовослужбовців, що легалізовуються під прапором "Карпатської Січі", звертаються з рапортами про бажання розірвати контракт. Ми не йшли у армію рабами. Ми хочемо, щоби з бойовим кістяком нації рахувалися, а не пробували його переламати", - пояснив Куцин.
Якщо керівництво ЗСУ не задовольнить рапорти на звільнення, Куцин буде добиватися цього в суді при тотальному розголосі цієї справи. Формальних підстав для позовів достатньо. Досі перед "карпатцями" не поставало питання фінансового чи матеріального забезпечення - до легалізації (та й після неї) ми самостійно забезпечували собі умови проживання, харчування, екіпірування. Однак зараз ми почали вивчати умови контракту, і мушу констатувати, що при повному їхньому дотриманні з нашого боку - із протилежного є низка порушень. Серед порушень - відсутність забезпечення житлом, екіпіруванням, матеріальними умовами.
"Яким би не був важким цей шлях боротьби за право бути воїном, а не рабом - я готовий його пройти. На разі іншого варіанту, крім як розірвання контракту я не бачу. Ми хочемо бути вояками, а не бюджетними утриманцями, які готові на будь-яку роботу, щоби подалі від лінії фронту. Держава має рахуватися із волюнтаристським націоналістичним фактором, а не воювати з ним. Інакше це повна капітуляція перед Путіним, чого ми не дозволили зробити жодному з попередніх Президентів", - закінчив свою розповідь Куцин.
За матеріалами Свобода
