12 квітня для українських ракетників - сумне свято. Ветерани, які пережили на своєму віку зліт не тільки створених ними ракет, але й цілої галузі, впевнені — держава Україна в розвитку космосу не зацікавлена.
Напередодні професійного свята — Дня космонавтики і працівників ракетно-космічної галузі у цих самих ракетників приводу навіть для дуже стриманого оптимізму немає. Зі стовпами галузі — заводом » Південмаш » і конструкторським бюро «Південне» діється щось неладне. Завод періодично лихоманить. Але це вже схоже на агонію перед смертю. Ситуацію навколо КБ «Південне» свідомо розгойдують, переконані на підприємстві. Скандалів прибуло. Космічне агентство змінює керівництво КБ «Південне» Ми спробуємо розібратися, що ж відбувається з державними підприємствами. «Космічна промисловість має свою унікальну специфіку, на початковому етапі конструкторське бюро розробляє космічні вироби, а потім ці розробки реалізуються і запускаються в серійне виробництво на промисловому підприємстві з унікальним обладнанням та можливостями. Для цих цілей в Україні існують державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» імені М. К. Янгеля» та державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені А. М. Макарова»
, — пише у своєму блозі на одному з українських сайтів економіст Олександр Охріменко.Він згадує часи недавнього минулого, коли такий творчий і технічний союз інженерів і конструкторів самого високого рівня давав свої результати. КБЮ під керівництвом генерального конструктора Михайла Янгеля розробляв нові ракети і супутники, а завод, очолюваний Олександром Макаровим, перетворював розробки в реальні космічні об'єкти, які літали в космос.
Тепер же ситуація дещо інша. «КБ «Південне» працює, і працює багато, в будь-якому випадку бюджетні гроші витрачаються і активно витрачаються, але реальних результатів цієї роботи непомітно. В кінцевому підсумку » Південмаш «, величезне підприємство з виробництва космічної техніки, стоїть незавантажене, бо немає космічних розробок, які можна запустити в серію. Доводиться займатися старими космічними програмами, типу ракета «Зеніт» або «Дніпро». А якщо врахувати, що більша частина цих космічних програм орієнтована на Росію, це глухий кут
, — уточнює економіст. Помічник генерального директора «Південмашу» Володимир Ткаченко каже, що припинення співпраці з Російською Федерацією стало причиною скорочення на 80% валютної виручки заводу.
«Два-три замовлення на ракети-носії «Зеніт» в останні роки дозволяли нам зводити кінці з кінцями і платити зарплату працівникам»
, — заявив Володимир Ткаченко. Ситуація складається патова. Причому, вона склалася не вчора. Ракетно-космічна галузь — сфера високих технологій, серйозних інтелектуальних розробок і високопрофесійного їх втілення. Але для цього необхідне фінансування. Будучи з візитом на «Південмаші» восени 2014 року президент України Петро Порошенко пообіцяв заводу державного замовлення. Причому заводчани показали Верховному головнокомандувачу унікальні розробки. Деякі з них не мають аналогів у світі. А ті, що мають, коштують у рази дешевше закордонних розробок. Вже минув перший квартал 2016 року. Тільки де це замовлення? Україна віддає перевагу розміщувати замовлення на іноземних підприємствах, ніж підтримувати вітчизняного виробника. Із-за відсутності замовлень, а отже, і реальної роботи, завод «Південмаш» сидить на одноденці.
При цьому працівники підприємства все одно, хоч раз на тиждень виходять на роботу. По-перше, щоб не втратити стаж, по-друге, щоб були підстави для нарахування зарплат.
skelet-info
