15 березня Верховна Рада ухвалила ветований раніше Президентом Петром Порошенком закон про електронне декларування доходів чиновників з пропозиціями глави держави.
У підсумку скасовується відстрочення до 1 січня 2017 року введення системи електронного декларування. Нагадаємо, що це була одна з основних вимог Єврокомісії для нала процедури з надання Україні безвізового режиму з країнами Шенгенської зони. Також поправки Президента нівелювали не влаштовували ЄС норми про звуження кола родичів, майно яких підлягало декларації, а також про відстрочку відповідальності за недостовірну інформацію у деклараціях
У свою чергу, 16 березня Кабінет Міністрів призначив Руслана Радецького та Руслана Рябошапку членами Національного агентства з запобіганню корупції.
Таким чином, до складу агентства, яке має стати головним контролюючим органом за електронними деклараціями, обрані 4 з 5 членів, і воно може почати роботу.
Саме агентство має дати найближчим часом старт системі електронного декларування доходів чиновників і тим самим змусити вищих державних чиновників подавати в 2016 році відразу 2 декларації.
Українські Новини вирішили з'ясувати, що нового несе в собі нова система електронного декларування та які проблеми це може заподіяти чиновникам.
1. Інформація про суб'єкт декларування та членів його сім'ї
Тепер чиновник замість місця проживання повинен буде зазначати місце реєстрації та місце фактичного проживання.
Членами сім'ї, які повинні бути зазначені в декларації, вважаються чоловік/дружина чиновника, незалежно від того, проживають вони разом; діти (у тому числі повнолітні), їх батьки, особи , які перебувають під їх опікою, а також інші особи, які спільно проживають та пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки із чиновником, у тому числі особи, які спільно проживають з чиновником, але не перебувають з ним у шлюбі.
Відзначимо, що на даний момент батьки чиновника або його дружини/чоловіка зазначаються у декларації, тільки якщо вони проживають спільно з чиновником. Таким чином, переписати дороге майно на тещу буде вже не можна.
2. Об'єкти нерухомості
Чиновники та члени їхніх сімей повинні вказувати вартість будинку або квартири на дату їх придбання і їх вартість за останньою оцінкою.
Також повинна бути вказана дата набуття права власності на нерухомість. Тут багато залежить від того, як буде визначатися справедливість оцінки, щоб багатоповерховий особняк не вказувався за ціною старого сараю.
3. Об'єкти незавершеного будівництва
В електронній декларації також будуть вказуватися об'єкти незавершеного будівництва, об'єкти, не прийняті в експлуатацію, та об'єкти без встановленого права власності.
Такі об'єкти декларуються, якщо вони належать чиновнику або членам його сім'ї, розташовані на належних йому земельних ділянках або побудовані за кошти чиновника або членів його сім'ї.
4. Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)
Відповідно до прийнятого у жовтні 2014 року закону "Про запобігання корупції", чиновник повинен був задекларувати в електронній декларації цінне рухоме майно (крім транспортних засобів), якщо його вартість перевищувала 50 мінімальних зарплат (на той момент – 61 тис. гривень).
Однак, прийнявши 15 березня пропозиції Порошенка, Рада збільшила мінімальний "поріг" з 50 до 100 таких зарплат (на сьогодні – 138 тис. гривень).
Під рухомим майном мається на увазі будь-які матеріальні об'єкти, які можуть бути переміщені без шкоди для них (наприклад, ювелірні вироби, електронні прилади, одяг, цінні подарунки, твори мистецтва). Також в цей розділ потрапляють різноманітні цінні папери та інші корпоративні права.
У той же час при першій подачі декларації чиновник має право не вказувати вартість таких речей (це вони повинні будуть зробити в наступних деклараціях).
Такої норми в чинному законодавстві немає. Тут теж важлива оцінка вартості майна, долає воно встановлений законодавством поріг. Плюс прописана в законі норма може служити джерелом для багатьох анекдотів – достатньо лише уявити картину, як зять вимагає від тещі дати йому повний перелік своїх ювелірних прикрас.
5. Нематеріальні активи.
Тепер чиновники повинні декларувати також і нематеріальні активи. При цьому, обмежень щодо вартості таких активів, на відміну від рухомого майна, немає.
Нагадаємо, що до нематеріальних активів належать авторські права, патенти, товарні знаки.
6. Доходи
Чиновник, як і раніше, зобов'язаний вказувати не тільки зарплату (причому як за основним видом діяльності, так і при роботі за сумісництвом) , але і всі можливі види доходу – гонорари, дивіденди, відсотки, роялті, страхові виплати, благодійну допомогу, пенсію, доходи від продажу цінних паперів та корпоративних прав та інші доходи.
Тепер чиновник буде зобов'язаний вказувати джерело свого доходу.
Наприклад, якщо депутат Ради отримував протягом року зарплату, то він повинен вказати джерелом доходу "Управління справами апарату Верховної Ради".
Також в перелік доходів потрапляють і подарунки, але їх потрібно декларувати, тільки, якщо вартість такого подарунка перевищує 5 мінімальних зарплат (на даний момент 6 890 гривень).
7. Витрати
Тепер в електронній декларації зазначаються витрати і всі угоди, здійснені у звітному періоді, на підставі яких у суб'єкта декларування виникає або припиняється право власності, у тому числі спільної власності, на майно, нематеріальні та інші активи.
Такі відомості зазначаються тільки у разі, якщо розмір відповідного витрат перевищує 50 мінімальних заробітних плат (68 900 гривень).
Крім цього, до таких відомостей належать дані про вид угоди, його предмет та інформація про найменування контрагента (іншої сторони договору).
8. Грошові активи
Відтепер чиновник зобов'язаний буде декларувати також і готівкові кошти, а не тільки банківські рахунки.
Не підлягають декларуванню грошові активи (у тому числі готівкові кошти), загальна вартість яких не перевищує все ті ж 50 мінімальних зарплат (68 900 гривень).
9. Робота за сумісництвом
Тепер чиновники і члени їх сімей повинні декларувати роботу за сумісництвом, навіть якщо вона була неоплачуваною.
10. Членство чиновника в організаціях
Відтепер чиновник зобов'язаний задекларувати свою участь в керуючі органи громадських об'єднань, благодійних організацій, професійних об'єднань, а також членство у таких організаціях.
Саме так виглядають основні новели електронних декларацій. Нагадаємо, що згідно з президентською пропозицією, відповідальність за недостовірну подачу інформації в деклараціях настає, якщо подана інформація відрізняється від достовірної на суму від 100 мінімальних зарплат (зараз – 137,8 тис. гривень). Якщо діапазон порушень 100-250 мінімальних зарплат (137,8 тис гривень - 344,5 тис. гривень) – то порушник карається виключно штрафом від 1 тис. до 2,5 тис. неоподатковуваних мінімумів (17 тис. гривень – 42,5 тис. гривень). Якщо ж діапазон порушень перевищує 250 мінімальних зарплат, то сума штрафів може досягати 3 тис мінімумів (51 тис. гривень), а також появляються більш серйозні види покарань – громадські роботи на 150-240 годин, а також позбавлення волі на строк до 2 років.
Слово за Нацагенцією по запобіганню корупції, яке має запустити систему і почати відлік 60 днів, які будуть у вищих держчиновників для подачі нової декларації.
Таким чином, якщо система буде запущена найближчим часом, чиновникам доведеться подавати відразу 2 декларації про доходи в 2016 році.
