У Європейському Союзі у нашої країни є як друзі, так і вороги. Так от ми постійно допомагаємо недругам, створюючи хронічні проблеми для друзів.Позиція ЄС чітка: політичне рішення про надання Україні безвізового режиму прийнято. Коли Україна виконає всі пункти Плану дій щодо лібералізації, вона отримає цей статус. Прикладом тому є Грузія. Чому заявку Грузії і України щодо безвізового режиму розділили? Тому що в Грузії не виникало таких ганебних ситуацій з ухваленням норм з безвізового пакету, як у нас. В Україні ж труднощі виникли і з антикорупційними ініціативами, і з електронним декларуванням.
Це виключно українська практика, що існувала ще за Януковича, тепер перейшла і в найбільш проєвропейський парламент в історії країни: погоджуватися ухвалити той чи інший законопроект, а потім вносити правки, які роблять його неєвропейським. Це відбувалося не один раз, останній випадок вивів з себе навіть посла ЄС в Україні Яна Томбінського.
Ми не зуміли запустити роботу Національного агентства з питань запобігання корупції протягом року, до того ж депутати вихолостили закон про електронне декларування доходів чиновників і закон про прокуратуру.
З нашою владою будуть працювати як зі шкідливим котом
Час дивитися правді в очі: жодних проєвропейських еліт в Україні немає. Наші еліти використовують європейські цінності лише для того, щоб утриматися при владі. Наприклад, у Молдові шлях до безвізового режиму пройшли без будь-яких скандалів. У них не було звички брати на себе зобов'язання, виносити їх на голосування, а потім правити і вихолощувати. Це українське ноу-хау.
Безвізовий режим у нас, звісно, буде - політичне рішення в ЄС вже прийнято. Проте, ставлення Євросоюзу до України та української влади суттєво змінилося.
Якщо раніше там досить мляво реагували на все, що відбувалося в нашій країні (Україна не була таким важливим чинником для ситуації в Європі, особливо з точки зору можливих сценаріїв поведінки Кремля, який став загрозою для світової безпеки), то тепер європейці набагато жорсткіше ставляться до місцевої влади. Це означає, що з українським керівництвом стануть працювати як зі шкідливим котом: кожен раз, коли він зробить щось не так, його будуть тицяти мордою, закривати в погребі і не давати сметану.
Найпевніше, з третього ганебного разу наші депутати таки ухвалять якийсь прийнятний варіант про електронне декларування, а уряд доведе до формального старту Антикорупційне агентство – тобто, ніби як виконають умови надання безвізового режиму. Але це не означає, що вони тут же отримають довгоочікуваний подарунок.
Європейці почекають реального втілення ухвалених норм на практиці. Від нас потрібні дії. Це дає суспільству додаткову мотивацію тримати у фокусі всі важливі для країни події. Нам потрібно щодня і рутинно очищувати владу від корупціонерів. І Європейський Союз підтримає українців на цьому шляху.
У нас є реальні шанси стати ближче до країн розвинених демократій, де чиновникові, спійманому на хабарі, доводиться йти з політики назавжди. Спокуса отримати хабар є скрізь, але покарання різне. В Україні воно занадто слабке.
Матеріал: НВ
