Поезія: «МАМА» – Андрій Малярик

Повторювати класиків - безглуздя,
Кузьму переспівати - неможливо.
Я ці рядки присвячую тим людям,
Які колись давно дали нам крила.

Коли на серці вовком вила туга
І кровоточила в душі велика рана,
Коли зимою не проходила простуда,
То сльози проливала тільки мама.

Коли депресія тягнулась місяцями
І доля десь у безвісті кидала,
Ми за порадою приходили до мами,
Ніхто не любить так, як любить мама.

Пройшли роки й самі в такому стані:
У кого третя вже дитина, в кого друга..
А ми і далі все розказуємо мамі,
Коли на серці вовком виє туга.

THEMRDIDENKO.COM