Для того щоб двигун внутрішнього згоряння запрацював, його потрібно розкрутити до частоти запуску, використовуючи зовнішнє джерело енергії. До винаходу електричного стартера таким джерелом енергії була людина, вірніше його м'язова сила.
Автолюбитель початку двадцятого століття обертав колінвал за допомогою пускової/заводної ручки, це було вкрай незручно, важко і пов'язане з певною часткою небезпеки, що підтверджують сотні зламаних пальців і вывихнутых зап'ясть.
Крім того ручний запуск потужних двигунів з високим ступенем стиснення вимагав від автовласника хорошої фізичної підготовки.
Виникла потреба в нетравмоопасному і простому в експлуатації пристрої для запуску двигуна.
У 1899 році Клайд Коуман (Clyde Coleman) першим пропонує використовувати електричний пускач, але конструкція стартера виявилася "сирою", мала ряд недоліків і не викликала належного інтересу у американських автопромисловців.
Це в наш час важко представити автомобіль без стартера, а в разі поломки ремонт стартера не викликає труднощів. А тоді стартеру довелося проробити довгий шлях до того часу, як він став невід'ємною частиною автомобіля.
Геніальний винахідник і далекоглядний промисловець.
У 1911 році винахідник з Огайо — рядовий співробітник компанії Delco Products — Чарльз Кеттерінг (Charles Kettering) приступає до роботи над проектом, який згодом принесе йому світову популярність і віце-президентство в корпорації General Motors.
Цей проект мав назву "електричний стартер для запуску автомобільного двигуна".
Через пару місяців Кеттерінг публікує статтю в журналі "Popular Mechanics" про проектованому пристрої, що викликає глузування на свою адресу від колег-винахідників. Експерти одноголосно стверджували, що для запуску двигуна необхідний рівний йому за розмірами електромотор потужністю як мінімум п'ять кінських сил, а акумуляторів здатних дати стільки струму в той час не існувало. На сторінках журналу розгорнулася запекла полеміка, Кеттерінг наводив опонентам в приклад успішне винахід 1904 року, коли за замовленням фірми NCR він замінив заводну ручку в касових апаратах на маленький електродвигун.
15 червня 1911 року Чарльз Кеттерінг представляє на суд автоконцернів стартер — електричний моторчик, який протягом короткого проміжку часу розвивав досить велику потужність, щоб розкрутити коленвал двигуна до необхідної частоти обертання, а після запуску той же електромотор використовувався в якості генератора, щоб заряджати акумуляторну батарею.
Першим по достоїнству оцінив винахід Генрі Ліланд (Henry Leland) — засновник автогіганта Cadillac. І в 1912 році в серійне виробництво запускається автомобіль Cadillac Model Thirty, в якому коленвал двигуна розкручувався стартером Кеттеринга.
Що стосується інших автокомпаній, то вони досить скептично поставилися до електричного пуску, наприклад, масовий автомобіль тих років "Бляшанка Ліззі" — Ford Model T аж до 1919 року комплектувався лише заводною ручкою. І тільки з 1920 року автовиробники стали інсталювати в пускову систему двигуна електричний стартер.
Стартер і генератор тепер окремо
Варто відзначити одну цікаву подію, що сталася в 1916 році, американський інженер Вінсент Гуго Бендікс (Vincent Hugo Bendix) запропонував використовувати в конструкції стартера особливу обгонную муфту, призначення якої запобігати передачу обертального моменту від веденого вала до ведучого, якщо підлеглий починає крутитися швидше. Це нововведення зняло зі стартера функцію генератора і в електрообладнанні автомобіля з'явилися два відокремлених пристрою: джерело енергії при працюючому двигуні — генератор і споживач енергії — стартер.
Хрещені батьки стартера
Геніальні особистості, подарували пусковий системі автомобільного двигуна електричний стартер:
Чарльз Франклін Кеттерінг (1876-1958 рр.) — американський винахідник, інженер, підприємець і власник 186 патентів. Він був одним із засновників компанії Delco, керував дослідженнями для General Motors протягом 27 років з 1920 по 1947 рік. Серед його найбільш відомих винаходів — електричний стартер, автомобільний высококомпрессионный двигун, високошвидкісний двоциліндровий двигун, етилований бензин, холодоагент фреону для систем охолодження та кондиціювання повітря, технологія виробництва швидковисихаючих лаків і емалей для конвеєрної фарбування автомобілів. У 1927 році винахідник заснував науковий фонд Kettering Foundation, який існує і сьогодні.
Генрі Мартін Ліланд (1843-1932 рр.) — американський інженер, винахідник і промисловець, засновник автомобільних концернів Cadillac і Lincoln. Особливу увагу приділяв точності обробки деталей і їх взаємозамінності. Генрі Ліланд багато зробив для удосконалення автомобілів: він перший установив на своїх автомобілях електричний стартер і восьмициліндровий двигун оригінальної V-подібної форми, перший у світі запустив у серійне виробництво автомобіль з металевим дахом (до цього дахи були дерев'яними).
Вінсент Гуго Бендікс (1881-1945 рр.) — американський винахідник і промисловець, піонер в області автомобільної та авіаційної промисловості, вніс значний внесок у розвиток цих галузей. У 1910 році Вінсент Бендикс сконструював і запатентував особливу обгонную муфту, згодом, названу в його честь — це винахід зробив електричний стартер більш практичним для запуску автомобільних двигунів, а потім і авіаційних. Заснував компанію Bendix, яка проіснувала до 1983 року.
За матеріалами Батона немає
