1. Сьогодні президент Петро Порошенко провів сеанс спілкування з пресою. Журналістів про захід попередили лише за день, тому на підготовку питань часу не було. Від прес-конференції в цілому залишилося неприємне відчуття: все мало такий вигляд, начебто журналісти мимоволі стали масовкою для президентського піар-заходу, формат якого до болю нагадує путінське спілкування з пресою. На питання Порошенко відповідав ухильно, нічого особливо нового не сказав. Ключової теми змін до конституції взагалі ледь торкнулися. Єдине, що особисто мені запам'яталося – надміру фамільярна, панібратська манера спілкування глави держави з деякими журналістами. Таке враження, що він сприймає журналістів майже як своїх підлеглих. Це, мені здається, неприпустимо, та й просто негарно. Президент, як би там не було...2. Під час прес-конференції президент запевняв, що Мінська-3 не буде, однак тут не все залежить від нього. Президенти РФ і США Путін і Обама провели телефонну розмову, під час якої, з-поміж іншого, обговорили і Донбас. Подробиць ми, звісно, знати не можемо, але якщо приплюсувати до цієї новини нещодавній приїзд до Києва Гризлова, а також переговори самого Порошенка з європейськими лідерами, то підозри щодо Мінська-3 стають усе більш тривожними. Мене не полишає відчуття, що знову готується якийсь розмін. Сподіваюся, що помилюся.
3. Новиною дня у світі став напад бойовиків Ісламської держави на столицю Індонезії Джакарту. Те, що у фіналі терористи здійснили масовий суїцид, так і не захопивши якогось об'єкта, свідчить про те, що «на діло» пішли ненавчені місцеві бовдури, наслухавшись казок про халіфат. Хоча й вони встигли наробити дурниць – як мінімум сімох людей було вбито, а весь центр міста впродовж кількох годин перетворився на зону бойових дій. Люди, котрі там працюють і живуть, відчули не найприємніші емоції, спостерігаючи за перестрілками і здригаючись від вибухів. Але сам факт появи ІД в Індонезії досить неприємний. Можна тільки здогадуватися, скільки прихильників вони зуміють набрати собі в країні з найчисленнішим мусульманським населенням у світі.
4. Туреччина, яку лише два дні тому приголомшив організований ІД теракт, сьогодні відповіла. Артилерія завдала близько 500 ударів по позиціях бойовиків на сирійській території. Як заявив прем'єр-міністр Давутоглу, в результаті цієї операції було вбито більше 200 ісламістів. Перевірити ці цифри нема можливості, однак результат вражає. Якби турецькі артилеристи щодня з тим же успіхом обстрілювали ІД, то через два-три місяці бойовики просто закінчилися б.
5. В сусідньому (через Вірменію) Азербайджані свої проблеми: через обвал нафтових цін там посипався курс місцевої валюти – маната. Лише за кілька днів він девальвувався на 60+ відсотків. Місцева влада, не знаючи, що з цим робити, кинулася забороняти. Передусім вони закрили пункти обміну валют. Мабуть, сподіваються, що народ перестане переводити свої заощадження в долари. Хоча особисто мені здається, що замість цього в країні розквітне чорний ринок валюти. Подивимося, хто матиме рацію. (До речі, якщо кому цікаво: в Таджикистані і Туркменії ті самі проблеми з національною валютою. Падіння цін на нафту боляче б'є по багатьох диктатурах, залежних від експорту сировини).
6. В Німеччині зараз, навпаки, на тлі низьких цін на сировину – рекордне зростання економіки, однак проблеми в уряду все одно виникають. Понад 40 депутатів Бундестагу від правлячої коаліції відкрито виступили проти Ангели Меркель. Вони підписали колективне до неї звернення, в якому зажадали оголосити заборону на в'їзд у країну нових шукачів статусу біженця. Меркель на це поки ніяк не відповіла, але після подій у Кельні та інших містах її власна права коаліція чекає від неї рішучих заходів. Проблема, щоправда, в тому, що сама канцлер вклала весь свій політичний капітал у політику «відкритих дверей», через що їй буде дуже складно дати задній хід.
7. Ще цікавіше вчинив мер одного з баварських міст Петер Драйер. Зрозумівши, що йому вже нікуди розміщувати все нових біженців, посадив кілька десятків прибулих в автобус і власним коштом відправив їх у Берлін – до офісу Меркель. Свої дії він назвав протестом проти політики уряду та її мантри «Ми впораємося!». До речі, Драйер попереджав, що вчинить саме так. У жовтні він заявив: «Якщо до Німеччини прибуде мільйон осіб, чисто математично це означатиме, що до нас у місто прибуде 1800. Цих я влаштую. Але якщо почнуть приїжджати нові, всіх їх посаджу в автобуси і відправлю до Меркель в офіс». Тепер, коли у канцлера з'явилося більше 30 нових сусідів, їй доведеться на ділі доводити, що хоча б вона «впорається».
8. Згідно з низкою соцопитувань, опублікованих у США останніми днями, Хілларі Клінтон впевнено програє перші праймеріз у Нью-Гемпширі і кокуси в Айові своєму опоненту від демократів Берні Сандерсу. У лавах прихильників Клінтон виникає легка паніка. Те, що планувалося як урочисте сходження на престол, загрожує обернутися жахливим провалом. Хілларі кинула в бій останні резерви: з критикою на Сандерса кинулася її донька Челсі. Однак поки сухенький енергійний Сандерс обходить набряклу сумну Клінтон на повороті. Він, до речі, вельми цікавий персонаж – найстаріший кандидат, єдиний єврей, та ще й соціаліст. Якщо чесно, то я саме за нього вболіваю!
9. Вкрай сумні новини надійшли сьогодні з Англії, де помер 69-річний Алан Рікман – актор, котрий особисто мені запам'ятався ролями в численних «Гаррі Поттерах» і фільмі «Справжнє кохання». Фантастично обдарований був чоловік, багато де зіграв, купу нагород завоював. Шалено шкода його. Ех...
10. Остання новина на сьогодні досить оптимістична. Українські (Увага! Не британські, американські або китайські, а українські!) вчені зробили відкриття світового масштабу, підтвердивши роль галактик у реіонізації раннього Всесвіту. Якщо зовсім просто, то галактики своїм світлом розчистили простір від нейтрального водню, зробивши його прозорим). Подробиці можна почитати тут, але ця новина приємна саме країною походження. Молодці! Можуть, якщо захочуть, еге ж? Щиро вітаю з цим успіхом колектив київської Головної астрономічної обсерваторії і особисто Юрія Ізотова! Так тримати!
Іван Яковина на НВ
