Круглий сирота військовослужбовець 53й бригади Олександр Шутов, який півроку безвилазно захищав зі зброєю в руках в АТО нашу країну від "рузкого мира", в бруді й холоді окопів, повернувшись з ротації із зони бойових дій в короткострокову відпустку в Миколаїв, з подивом виявив, що в його скромній однокімнатній квартирі у вхідних дверях (яку він близько року тому встановлював власноруч) чомусь замінені замки, і потрапити додому він не може.
Про кричущий факт свавілля на своє сторінці в Фейсбук пише волонтер Артемій Щогла
Поспілкувавшись із сусідами, він дізнався, що приблизно за 10 днів до його приїзду в тамбур проникли якісь особи, дали найближчим сусідам якісь папери, і стверджуючи, що дана квартира ними нібито куплена, почали висвердлювати замки (!!!). У місцевому Жеку "дуже важлива" паспортистка прикинулася ганчіркою, заявивши, що аж ніяк не в курсі цих подій, і зробила вигляд, що "не впізнає" дружину військового (всього місяць тому приходила до цієї самої паспортистці уточнити питання щодо оформлення субсидії, і наткнувшись на хамство "суперважной" чиновниці).
У ленінському райвідділі поліції, вислухавши Олександра і подивившись його документи на право власності (що слава Богу зберігалися у батьків дружини!), таки завели кримінальну справу за фактом шахрайства.
Як виявилося, його квартиру "отмутила" якась Калінчук Ірина Іванівна, (податковий ID: 2136703027, що проживала на момент афери в знімному житло по вул. 8 березня,1, кв. 1). У свою чергу у неї крадену квартиру швиденько "законно придбав" ЗА СМІШНІ 5 тис. 600 $ (~ в 2-3 рази дешевше ринкової ціни) не хто інший, як скандально відомий колишній опер карного розшуку, "доблесний учасник АТО" (шмонавший в близькому тилу волонтерів, добровольців і місцевих жителів), екс-заступник начальник РВВС Березанського району Миколаївської області (кормившийся до війни з "золотою" округи курорту Коблево), завбачливо "оформивши" її на свою дружину Супроткину Яну Сергіївну. "Угоду" оформила миколаївський "кримінальний" нотаріус Помазан Яна Валеріївна.
Два дні АТОшник бігав по інстанціях, намагаючись добитися справедливості. Порадившись з Ольгою Миколаївною Вербицькою (яка підняла всю громадськість) і з юристом-патріотом Максимом Красюком, ввечері 28 грудня волонтери, патріоти та активісти міста Миколаєва (включаючи журналістів, небайдужих сусідів Олександра, представників ГФ "Кордон", Самооборони Майдану, представників "организації правосвідомих громадян", кількох демобілізованих бійців АТО, кіборга Танасова та ін), разом з Олександром і його дружиною все разом прийняли рішення відкрити приміщення, викликавши поліцію і МНС. Прибулі на місце представники ленінського райвідділу та МНС безцільно тупцювали на місці від нерішучості, казали про "Інші сторони конфлікту", "А може давайте через суд", "Ой, так у нас немає повноважень", та інший лепет.
Зрештою, після дооовгих спорів, боєць САМ узяв у руки привезений активістами інструмент, і відкрив СВОЇ ВЛАСНІ двері. Журналісти, співробітники райвідділу і двоє понятих з громадськості разом з Олександром і його дружиною зайшли в квартиру і крім усього іншого, засвідчили факт залишеного "новими господарями" пошкодження сантехніки (вода на кухні текла великим потоком, погрожуючи затопити квартиру), і факт КРАДІЖКИ документів і речей військовослужбовця (включаючи два телевізори, ноутбук, шкіряну куртку та інші предмети) - квартиру вичистили повністю від все більш-менш цінне, залишивши лише нехитрі меблі радянського періоду...
Знаючи про неодноразові за час війни випадки віджиму нерухомості у бійців АТО, в яких замішані в тому числі працівники Жеків, виконавчої служби, продажні судді і цілий ряд гнилих ментів (колишніх та діючих), громадськість пропонує прийти всім разом на прийом до начальника даного Жеку і до його паспортистки (щоб подивитися в їхні перелякані бігаючі очі), а так-же заявитися скопом до ПОКИ ЩЕ начальнику місцевого МВС (аж цілого полковнику Гончарову) та його заступнику Кобі, а так-же до прокурора міста, задавши їм усім багато-багато НЕЗРУЧНИХ запитань...
