Тим часом, країні гостро необхідні радикальні перетворення - косметичні реформи нічого не змінять, у нас немає часу на еволюційний розвиток. Революція гідності повинна була продовжитися революційними змінами практично у всіх сферах життєдіяльності держави і суспільства; корупційні та недієздатні системи повинні були трансформуватися. Але цього не відбувається. Чому? Тому що владі не вистачає політичної волі, адже рішучі зміни зачеплять всіх, в тому числі можновладців.
На сьогоднішній день позитивні зрушення, що відбуваються в Україні, реалізуються під тиском двох сил: громадянського суспільства, яке не демобілізувалося після Революції гідності, і Заходу, від фінансової допомоги якого Україна життєво залежна. А допомога, в свою чергу, залежить від виконання чітких умов, в першу чергу - реальної боротьби з корупцією.
Важливо відзначити, що сьогодні соціологи спостерігають в українському суспільстві два основних процеси: з одного боку, відбувається масове наростання розчарування, з іншого – радикалізація настроїв. Обидві ці тенденції небезпечні.
Розчарування призводить до бездіяльності, а радикалізація, навпаки, підвищує активність, але таку, яка виходить за рамки правового поля. При цьому в Україні у вільному обігу знаходиться дуже багато зброї, а рівень нетерпимості до насильства знизився. І вже час від часу ми спостерігаємо прояв цих двох процесів – відбуваються різного роду силові ексцеси, перестрілки та інші акти насильства.
Щоб подібні небезпечні тенденції не обернулися катастрофою, влада повинна зважитися на проведення радикальних реформ. У неї просто немає іншого вибору, інакше її знесуть, а разом з нею можуть знести і Україну. На жаль.
Ірина Бекешкіна на НВ