Намагаючись проаналізувати, що минає і підвести його основні підсумки на ринку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), можна сміливо говорити про те, що ринку набридло чекати чогось від держави, і ринок вирішив робити правильні речі для свого ж блага сам.Сюди можна віднести закон «Про електронну комерцію», систему закупівель ProZorro, збільшення якості та кількості ІТ стартапів, цифровізація окремих міст, запуск окремих проектів eGov і багато іншого, що стало можливим завдяки принципу: якщо держава не може допомогти, то нехай хоча б і не заважає. Напевно, єдине, що ринок не може зробити сам, це впровадити й налагодити систему захисту від кіберзагроз.
А це означає - підсумок перший - у країні ні на крок не просунулися у формуванні та впровадженні стратегії кібербезпеки. Сумно те, що ситуація тільки погіршуватиметься, навички кібертерористів стануть досконалішими, а ІТ-компанії, навіть національні, можуть покинути країну. У перекладі на прагматичний мову фактів, це означає втрату робочих місць, мільйонів гривень у держбюджеті, відтік розумів і зниження рівня інвестиційної привабливості країни в цілому.
Звідси підсумок другий - інвестиційна привабливість. Україна стала трендом за останній рік. Причому мода на українське процвітає як усередині країни, так і на міжнародній арені. Я зараз не говорю про емоційний забарвленні транслюється у світі інформації, а про її кількості. Важливу роль у цьому процесі відіграв і ІКТ-ринок. У рейтингу International Business Compass за 2015 рік Україна опинилася на 89 місці за інвестиційною привабливістю, продемонструвавши великий прогрес в порівнянні з минулим роком (+20 позицій). Не менш показовим є і 58 місце в глобальному рейтингу країн за рівнем розвитку і проникнення e-commerce. Це рейтинг складається на основі критеріїв проникнення інтернету, рівня безпеки, активності використання банківських карт онлайн та якості роботи поштових служб.
У країні ні на крок не просунулися у формуванні кібербезпеки
У продовження попередньої тенденції підсумок третій - на найвищому державному рівні заговорили про те, що такий капіталомісткі та інвестиційно-привабливою галузі як ІКТ потрібен державний представник, лобіст інтересів, захисник порушуваних прав і т.д. Говорячи номенклатурним мовою - центральний орган виконавчої влади. Класичний для всього світу трикутник державної влади (законодавча, виконавча і регуляторна гілки) був зруйнований в 2009 році і до цих пір галузь ІКТ живе і розвивається за принципом «проходите мимо і далі».
Нині чинний закон «Про телекомунікації» разом з усіма численними поправками повинен бути відправлений в архів, тому що ми хочемо, щоб кожен сегмент ринку і його учасники розвивалися у відкритих, прозорих, взаємовигідних умовах. У цієї ідеальної зображенні світу нелогічним виглядає тільки одне: невміння / небажання народних депутатів та інших чиновників знаходити компроміс і співпрацювати між собою.
Чи є тут конструктив і ефективна робота? Ні, але все до цього звикли. Як говориться show must go on.
І наостанок про позитивне, адже новий рік з його чудесами ніхто не відміняв. Запуск мережі третього покоління, залучення до держбюджету додаткових 9 млрд грн від продажу ліцензій на 3G, неймовірне волонтерський єднання зв'язківців і дистриб'юторів обладнання для забезпечення зв'язком АТО, активне волонтерський рух по запуску eGov проектів, стійке бажання учасників ІТ-ринку боротися за свої права і голосно заявляти про те, що держава їх порушує. 2015-й так змінив ринок інформаційно-телекомунікаційних технологій, що немає шляху назад. Так, далі буде складно, але від цього не менш цікаво!
Олександр Даченко на НВ
