Вчора, згідно з повідомленням Міноборони РФ, екіпаж російського сторожового корабля Сметливый, що знаходився за 22 км від грецького острова Лемнос на півночі Егейського моря, застосував вогнепальну зброю, щоб запобігти зіткненню з турецьким сейнером. Сьогодні, згідно з повідомленням компанії Чорноморнафтогаз, торговельне судно під турецьким прапором не поступилося шляхом каравану російських суден у Чорному морі, що переміщував бурові установки в територіальні води Росії.
Кажуть, що рушниця, яка висить на стіні, в останньому акті обов'язково вистрілить, проте не факт, що це може стосуватися ситуації напруженості між Росією і Туреччиною.
Звісно, коли дві армії знаходяться поруч і дуже ворогують між собою, то всяке може статися. Але в армії рушниці самі по собі не стріляють, всі дії військовослужбовців визначаються наказом. Якщо є наказ про те, що можна переходити до активних бойових дій, то це одна справа, якщо ні – зовсім інша.Путін не самогубець і на це не піде
Ясно одне: війна між Росією і Туреччиною буде означати реальну національну катастрофу для РФ (мабуть, для Туреччини це буде означати те саме, проте я не є експертом з турецьких збройних сил). Турецька армія, як мінімум, нічим не поступається російській (крім, хіба що, термоядерної зброї). Але в моїй голові не вкладається, щоб РФ застосувала термоядерну зброю проти Туреччини. В іншому ж турецька армія нітрохи не слабкіша від російської.
Крім того, турецька армія воювала б або на своїй, або на прикордонній землі (Сирія поруч), а Росії потрібно якимось дивом добиратися до поля дії. Більше того, у Росії у світі немає жодного союзника, а Туреччина, як ніяк, член НАТО. Не факт, що Альянс «впишеться» за неї в повному обсязі, проте, очевидно, що подібне російсько-турецьке зіткнення стане практично максимальним збігом з Кримської війною 1853-56 рр., з усіма наслідками, які можуть бути.
Думаю, Путін не самогубець і на це не піде. Разом з тим, він, напевно, думає, що і турки, м'яко кажучи, не зацікавлені у війні - вона принесла б величезні руйнування і жертви. У російського президента немає можливості відступати, він повинен демонструвати крутизну і мачизм, тому продовжує балансувати на грані війни. Це ж робить і його повноправний партнер Ердоган. Хто з них Іван Іванович, а хто - Іван Никифорович, оцінити важко.
Якийсь час така ситуація буде зберігатися, розраховувати на потепління турецько-російських відносин у найближчому майбутньому не доводиться.
Щоб відносини двох країн налагодилися, одна зі сторін повинна вибачитись, а це неможливо ні Росії, ні для Туреччини. Національні і особисті амбіції турецького і російського президентів дуже сильні, обидва ретельно ліплять собі образ непереможного мачо. Ні Іван Іванович, ні Іван Никифорович, як відомо з тієї ж повісті, вибачитися не могли.Повинен минути рік, а можливо, й більше. Якщо протягом цього часу особливо гострих ситуацій не станеться, то напруженість поступово знизиться.
Леонід Радзіховський на НВ