Проблема в тому, що вони реально не розуміють такої штуки, як "межа".
Світова спільнота готова заплющувати очі на що завгодно - на обстріл Грозного зброєю невибіркового ураження, на узурпацію влади, на придушення свободи, на посадку людей, на політичні вбивства, на те, що твої спортсмени допінг з'їдають жменями, на хабарі в футболі, на газові закидони, шантаж і постійні погрози перекрити кран, на вльоти в чужий повітряний простір, на обльоти своїх кордонів стратегічними бомбардувальниками, та інше, та інше.
Навіть на Південну Осетію готові закривати очі.
Готові б закривати очі й далі, але в підсумку кінець кінцем в один прекрасний день настає такий момент, коли ти робиш щось таке, що, в принципі, робив досі й раніше не раз, і що миналося, але тепер раптом бац, і весь світ говорить: ні, годі, братан. Досить. Щось ти дістав. Ти дістав вже всіх і остаточно. Ось раптом, відразу, махом.
І те, що виходило вчора, перестає минатися. Взагалі.
Вони думають, що якщо і буде сипатися, то посиплеться в одному тільки місці - скажімо, нафта впаде - а у всіх інших місцях буде так само, як і було.
Ні, хлопці.
Сипатися буде все і відразу. Скрізь. По всіх фронтах. Навіть там, де ви і подумати не могли.
Спортсменів змішають із землею допінговими скандалами. Відберуть олімпійські медалі і звання. Знищать дощенту куплений на корені футбол. Пошлють нафіг з газовим шантажем. Обвалять нафту. Літак зіб'ють. Почнуть під лупою розглядати твого президента ФІФА. Почнуть писати про розслідування Навального. Запустять процес переділу ринку - всього ринку, глобального, від саудівців з їхньою нафтою в Польщі, до українського зерна в Китаї - а цей процес вже практично незворотній. Накладуть санкції. Поставлять зброю Україні. Заплющать очі на закидони Ердогана. Заведуть розмову про перегляд Мундіалю. Скасують "Північний потік". Скасують "Турецький потік". Прокладуть новий Шовковий шлях, минаючи Росію. І далі, і далі, і далі. Як снігова куля.
Вірю в наших. Вірю, що вони нам ще й з Туреччиною бочку лайна організують
Ось, здавалося б, "Кмітливий" усе зробив правильно. Нема до чого прикопатися. На тебе йде судно, на радіо не відповідає, чорт його знає, що воно там начинено, ти відганяєш його чергою зі стрілецької зброї "на дистанції гарантованої непоразки", після чого воно змінює курс і йде. Ну, все ж грамотно. Все за правилами. За законом. Ще пару місяців тому з цього інциденту взагалі навіть теми для розмови не було б. Подзвонили, з'ясували, взаємно вибачилися - все, проїхали.
Але те, що виходило кілька місяців тому, сьогодні вже більше не прокатує. Віджимаєш Крим, бомбиш направо і наліво якихось там туркменів, про існування яких ти навіть і не знав, висилаєш турецьких студентів, забороняєш помідори, викликаєш військового аташе в МЗС, выдразу, на наступний же день, якимось катером ФСБ "відганяєш" турецький сейнер від нашої бурової платформи та раз-два-три, стежимо за руками - звичайне рядове морське непорозуміння перетворюється в реальну світову проблему.
"Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив, що терпіння Анкари досягло "межі" після "надмірної" реакції Росії під час інциденту в морі, повідомляє Reuters з посиланням на італійську газету "Корр'єре".
Замість того, щоб сидіти зараз тихіше води нижче трави і чекати, коли саме розсмокчеться і, може, Мундіаль ще й відбудеться, знову лізуть у всі дірки, так і не збагнувши, що ситуація змінилася. Дуже сильно змінилася. Що межу перетнули. І тепер все буде зовсім по-іншому.
Дивовижна здатність черпати лайно ложкою з нічого.
Вірю в наших. Вірю, що вони нам ще й з Туреччиною бочку лайна організовують. Вже що-що, а цей талант у них точно не відняти.
Андрій Бабченко на НВ