Народився Джон Гріффіт Чейні 12 січня 1876 року в США. Мати його була особою дуже дивною – вона відрізнялася впертістю, свавіллям і захоплювалася спіритизмом. Від батька – бродячого астролога і багатоженця – майбутній письменник успадкував гострий розум та жагу до пригод.
Коли йому було 8 місяців від роду, мати вийшла заміж за Джона Лондона – ветерана Громадянської війни США. З тих пір хлопчика стали звати Джон Лондон (Джек — зменшувальна форма цього імені, яка згодом стала творчим псевдонімом).
Дитинство Джека Лондона було нелегким: вже з 10-ти років йому доводилося продавати газети на вулицях. Він вставав о 3 ранку, щоб встигнути виконати свою роботу, потім йшов у школу, а після закінчення занять знову йшов роздавати газети.
Не дивлячись на необхідність працювати, хлопчик з ранніх років приохотився до читання. Особливо йому подобалися книги про пригоди і відкриття.
Другою його пристрастю було море. Джек часто бував у порту, слухаючи розповіді моряків, і навіть підробляв в яхт-клубі, хапаючись за будь-яку роботу.
У 13 років він закінчив школу, на відкладені кошти купив човен і з тих пір годинами пропадав у морі, де рибалив і читав.
Однак до 15-ти років з його життя зникли й ці радості. Справи сім'ї йшли все гірше, і Джеку довелося піти працювати на консервну фабрику, де рівень оплати праці був надзвичайно низьким, умови роботи – жахливими, а травматизм вважався справою звичайною.
Механічна робота і втомлювала, тому незабаром Джек став шукати інші можливості заробітку.
В ті часи в Сан-Франциско, де мешкала сім'я Джека, процвітав нелегальний видобуток устриць. Справа це було небезпечною, але в разі успіху можна було заробити куди більше, ніж на фабриці. Тому позичивши 300 доларів, Джек купив шлюп і став наймолодшим «устричним піратом».
Заробляв він дійсно непогано, проте той час став періодом саморуйнування майбутнього письменника. Нескінченні пиятики, бійки, нічні набіги... Майже всі зароблені гроші йшли на цю розгульне життя. Можливо, Джек так би і загинув в якійсь бійці, але в кінці кінців він отямився і найнявся на судно, яке займалось видобуванням морських котиків.
За ті кілька місяців, які він провів у морі, Джек змужнів, зміцнів і повернувся додому, повний енергії. Однак, після його повернення життя знову повернулося у свою колію, і юнакові довелося знову йти працювати на фабрику.
Згодом його почала долати депресія, І Джек годинами пропадав у порту. Проте в його долі відбувся новий поворот.
У 19 років Джек Лондон поступив в середню школу, а потім завдяки своїй завзятості витримав іспити і вступив на механічний факультет Берклі. Однак провчився він там недовго – через нестачу засобів навчання довелося кинути. Джека знову чекала важка фізична праця.
В 22 роки він почав писати повісті й оповідання і відсилав їх в різні газети та журнали, однак звідти їх незмінно повертали. Але Джек не відступав і вже через півроку був опублікований його перший твір. Так почався запаморочливий письменницький зліт Джека Лондона.
Його твори стали популярними, і це почало приносити йому відчутний матеріальний дохід. Джек став переїжджати з одного будинку в інший, більш респектабельний, і взагалі жив на широку ногу. Він насолоджувався тим комфортом, який давали йому гроші. Насолоджувався так, як це може робити тільки той, хто сповна пізнав що таке нужда.
В одному зі своїх листів писав Джек:
«Мені подобається приємне почуття, породжене добре пошитим одягом».
За свою літературну життя Дж. Лондон написав 200 оповідань, 20 романів, 3 п'єси і заробив близько мільйона доларів. Однак за цією цифрою ховається каторжна праця, оскільки ще на початку свого письменницького шляху він встановив собі за правило писати не менше 1000 рядків у день і завжди строго йому слідував.
Прожив письменник Джек Лондон недовго – всього 40 років, однак він встиг здійснити свою мрію. Цілеспрямованість, наполегливість, мужність і незмінна любов до життя – саме це і допомогло йому врешті-решт домогтися бажаного.
