Політичне рішення про надання Україні безвізового режиму в ЄС вже прийнято.
Але враховуючи той факт, що реформи в нашій країні робляться тільки після «стусана», європейці залишають за собою важіль тиску на українську владу. Зокрема, їх цікавлять антикорупційні реформи, які і стали головним каменем зіткнення на шляху до лібералізації візового режиму. Часто українська влада вважає, що, прийнявши якийсь закон, вона виконала ту чи іншу вимогу, проте це не так. Прийняття закону – лише перший крок на шляху до повноцінного виконання ініціативи та її впровадження в громадському порядку.З одного боку, для Європейського Союзу дуже важлива незворотність привнесених нововведень, адже відкати до старих практик дійсно дуже часто відбуваються. Україна, звичайно, створює якісь антикорупційні органи і з боєм приймає якісь закони, але відчуття стійкості подібних змін немає. З іншого боку, у європейських політиків є свої симпатії, вони посилають чіткий сигнал українцям: ви це заслужили.
У нас є фантастична можливість зробити неймовірно класну країну
Українське громадянське суспільство - і європейці це визнають - феноменальне.
В Європі такого немає. Нещодавно у мене була зустріч з польськими та литовськими інтелектуалами, де вони підтвердили цю думку. Видатний польський громадський діяч Адам Міхнік приїхав на зустріч у пригніченому стані. Казав, що українці вигнали Януковича, а поляки «януковичів» приводять до влади. Литовський професор говорив про те, що вони створили ринкову економіку, гармонізували законодавче поле, але найскладнішим завданням виявилася робота з людьми - їх змінити дуже складно. Навіть після 10 років членства в Євросоюзі, говорив він, «совок» дає про себе знати, і особливо помітно це в стресові періоди. Деколи люди зовсім забувають про європейські цінності, за які українці віддавали своє життя. За словами того ж литовця, героїзм українських волонтерів призвів до того, що в Литві вперше набрався цілий заклик добровольців, а раніше в армію могли заманити тільки грошима.Потрібно цінувати той феномен, який стався в Україні. Це схоже на народження нової планети: ніби стався вибух, і ми вибралися з радянського ментального простору. Це, звичайно ж, стосується не всього суспільства України, але лише активної його частини.
Європейці бачать, що в Україні народилася нова сила, яка горизонтально координується і змушує владу змінюватися. Вона творить неймовірні речі: витравила режим Януковича, зупинила агресію Путіна, примушує йти у відставку чиновників високого рівня, які упираються руками і ногами. Це єдина сила, яка творить зміни, і їй залишилося лише народити політичну силу, яка піде на вибори.
Європейці підтримують цю нову українську силу, від чого «стусани» влади для проведення реформ подвоюються.
Недарма ж Джо Байден під час свого робочого візиту в Україну, в першу чергу, зустрівся із громадськими активістами та кількома молодими депутатами з групи єврооптимістів. Він затягнув цю зустріч, йому було цікаво. Він набирався енергії, ділився емоціями і своїми сподіваннями.Його головний посил був таким: у вас є фантастична можливість зробити неймовірно класну країну. І я з ним згоден. Ми живемо в дуже цікаві часи, творимо історію своїми руками, і саме на цю нову силу, нову якість українського суспільства європейці роблять ставку.
Олег Рибачук на НВ
