Різке погіршення відносин і тривалий конфлікт з південним сусідом не в інтересах Москви з різних причин.
Взагалі-то жити в мирі та дружбі з усіма країнами, особливо з сусідніми. Проте Туреччина для Росії - не просто сусід. Можна нарахувати щонайменше вісім причин, чому росіянам краще дружити з цією країною з 80-мільйонним населенням, яка входить у двадцятку провідних економічних держав планети і у військовий блок НАТО, або хоча б бачити в ньому партнера, а не ворога і тим більше ворога.
Цілком можливо, що багатьом росіянам при слові Туреччина першим ділом приходять на розум туристичні зв'язку, газопровід "Турецький потік" і недорогі споживчі товари. Але треба розуміти: це - далеко не найголовніші чинники у взаєминах двох країн, які різко загострилися після того, як турецькі військові збили російський бомбардувальник Су-24.
Одна з найсильніших армій в Азії і в НАТО
Саме з військового аспекту і почнемо. Перша причина, чому Росії не варто сваритися з Туреччиною - військово-політична. Цей сусід по Чорному морю володіє однією з найпотужніших в Азії армією, яка є другою за чисельністю в НАТО після американської. Турецькі збройні сили добре підготовлені і оснащені сучасним західним зброєю, яку вони, як показали останні події, готові застосовувати.
Тому у випадку локального конфлікту турецька армія являє собою досить серйозного противника (куди більш боєздатного, ніж, скажімо, армії Грузії або України), а в разі розростання такого конфлікту Анкара має можливість скористатися 5-ї статті статуту Північноатлантичного альянсу і закликати на допомогу всіх його членів. Так що будь-який збройний конфлікт з Туреччиною загрожує зіткненням з усім блоком НАТО.
Стратегічний контроль над Босфором
Друга причина - стратегічне географічне положення Туреччини. Вона контролює Босфор. Це означає, що Анкара (чисто теоретично, у разі збройного конфлікту) має можливість перекрити або обмежити транзит через цю протоку російських цивільних і/або військових судів, замкнувши їх тим самим у Чорному морі. Якщо врахувати, що постачання російських військ в Сирії йде зараз в основному по морю саме через Босфор, будь-які перешкоди на цьому шляху (під яким би то не було приводом) тут же Москві створять серйозні транспортно-логістичні проблеми і відразу ж приведуть до різкого подорожчання і без того дорогої сирійської операції.
Лідируючі позиції серед сунітів
Третя причина - ісламський фактор. В Анкарі править ісламська партія, що спирається на абсолютну більшість у парламенті, на міжнародній арені Туреччина позиціонується як один з лідерів сунітів, а живуть у Росії мусульмани є послідовниками саме цього напрямку в ісламі. У той же час Росія воює зараз в Сирії на боці шиїтів. Турецьке керівництво (міркуємо знову чисто теоретично) може в якійсь формі скористатися цією обставиною. Не кажучи вже про те, що воно може, м'яко кажучи, не перешкоджати поверненню через свою територію на батьківщину бойовиків "Ісламського держави" - вихідців з Росії.
Підтримка кримських татар та України
Четверта причина - Крим. Турки сприймають кримських татар як своїх побратимів, і Анкара проявила явне незадоволення з приводу того, як Росія вчинила з Кримом і як вона зараз там діє. Загострення російсько-турецьких відносин призведе, швидше за все, до зближення між Туреччиною та Україною, яке може прийняти різні форми.
Читайте на InfoKava.com: Росію виженуть з G20 - Deutsche Welle
Розглянувши військово-політичні та геостратегічні виклики, з якими Росія гіпотетично зіткнеться в разі загострення відносин з Туреччиною, розглянемо тепер ті економічні проблеми, які породить подібний розвиток подій. Їх можна було б об'єднати в одному пункті, але деякі з них настільки специфічні, що краще розглядати їх окремо один від одного.
Російські туристи звикли їздити в Анталью
Отже, п'ята причина, по якій Росії не варто сваритися з Туреччиною - туристична. Фактично вводиться зараз в Росії заборона на туристичні поїздки в Туреччину - безсумнівно, болючий удар по економічним інтересам цієї країни. Правда, при відповідній ціновій політиці турецька туріндустрія ще має шанс врятувати наступний літній сезон з допомогою європейських відпускників, у тому числі тих, хто не захоче відпочивати в Єгипті чи Тунісі з-за загрози терору і не поїде в Іспанію через досить високих цін.
Для Росії ж туристична блокада Туреччини таїть у собі внутрішньополітичні ризики. Як мільйони росіян прореагують на те, що за лічені тижні позбулися відразу двох своїх улюблених туристичних напрямків - єгипетського і турецького? Ці заборони можуть посилити невдоволення в тих верствах суспільства, які вже встигли звикнути до певного стилю життя (у тому числі - до відкритих кордонів і свободу пересування), але зараз починають відчувати, що рівень і якість життя неухильно падають.
Слідом за українським не можна втратити ще й турецький ринок газу
Шоста причина - газова. Загострення відносин з Туреччиною, швидше за все, остаточно поховає проект газопроводу "Турецький потік" - а разом з ним і вже здійснені під нього багатомільярдні інвестиції "Газпрому" (включаючи трубопроводи на території Росії). Але справа не тільки і навіть не стільки в цьому сумнівному проекті. Донедавна основними покупцями російського газу були Німеччина, Україна і Туреччина. Тепер слідом за українським може різко скоротитися і турецький ринок збуту. Відразу і повністю відмовитися від поставок з Росії Анкара не зможе, але в разі серйозного погіршення відносин, напевно, активно займеться пошуком інших постачальників, благо вибір в регіоні.
Під загрозою різноманітні ділові зв'язки
Сьома причина - зовнішньоторговельна. Туреччина - один з найбільших торговельних партнерів Росії, значення якого постачальника продуктів харчування зросла після введеного Москвою ембарго на імпорт продуктів харчування з країн Заходу. Заборона на поставки турецького м'яса або овочів з фруктами ще більше звузить коло країн, забезпечують продовольством російський ринок, що зробить прилавки більш бідними, а ціни - ще більш високими.
Спільні інвестиційні проекти
Восьма причина - інвестиційна. Великі російські фінансові, нафтові, металургійні компанії вклали в турецький ринок значні суми. Ці інвестиції можуть постраждати у разі тривалого погіршення відносин.
Під загрозою зриву будівництво в Туреччині атомної електростанції, яке вже коштувало російській стороні чималих коштів. У свою чергу ціла низка інвестиційних проектів на території самої Росії реалізується з допомогою турецьких будівельників, які мають багаторічний досвід роботи на російському ринку. Що буде, якщо їм доведеться виїхати?
На закінчення ще раз підкреслимо: ця стаття написана в умовному способі, в ній розглядаються гіпотетичні варіанти розвитку подій та їх можливі наслідки саме для російської сторони (наслідки для турецької сторони, природно, теж можуть виявитися дуже серйозними, але в даному випадку не є предметом розгляду). Багато з викладеного представляється малоймовірним. Втім, у відносинах між Росією і Україною за останні півтора року теж сталося багато такого, що ще зовсім недавно здавалося просто немислимим.
Джерело: korrespondent.net
