У цей день, 30 жовтня 1922 року завершився похід італійських фашистів на Рим, в результаті якого Беніто Муссоліні став прем'єр-міністром Італії і сформував новий уряд. Після завершення Першої Світової війни Італію охопили масові протести, люди захоплювали фабрики і створювали в ряді міст, особливо на півночі, робітничі ради.
Як реакція на період "червоного дволіття", в березні 1919 року колишній соціаліст Беніто Муссоліні створив партію "Італійський союз боротьби", яка поставила задачу відродження італійської нації.
Через два роки на парламентських виборах 1921 року вона завоювала 38 депутатських місць. Цього ж року Беніто Муссоліні реформував її під гаслами консерватизму і націоналізму, створивши Національну фашистську партію.
Не маючи змоги створити урядову коаліцію, Муссоліні, спираючись на підтримку бойових груп сквардистів організував масові мітинги на півночі Італії, які подекуди переростали в захоплення влади в ряд міст.
26 жовтня під контролем фашистів були Флоренція, Мантуя і Перуджа.
Прибувши 30 жовтня 1922 року з Мілана до Риму, Муссоліні сформував новий уряд Італії, зайнявши в ньому не лише пост прем'єр-міністра, але й міністра внутрішніх і міністра закордонних справ. Цього ж дня загони сквардистів увійшли в Рим
Отримання настільки широких повноважень дозволило фашистській партії на виборах 1924 року здобути дві третини місць в парламенті, придушити опозицію і до 1943 року повністю підпорядкувати владу Італії інтересам фашистської партії та встановити в країні тоталітарний режим.
Оскільки переговори з королем Беніто Муссоліні вів, весь час переміщаючись по Італії поїздом, фашистський переворот увійшов в історію як «революція в спальному вагоні».
Цей день в історії
