Можна по-різному ставитися до сирійських біженців, які тікають до Європи. Серед них досить халявщиків і не чистих на руку людей. Але ця історія інша, вона не залишає байдужою.
Історію розповідає InfoKava.com з посиланням на блог в ЖЖ користувача MACOS
У транзитній зоні аеропорту Шереметьєво з 10 вересня 2015 року перебуває сім'я курдських біженців: чоловік, жінка та четверо їхніх дітей віком від трьох до 13 років. Вони намагаються сховатися в Росії, оскільки місто, в якому вони жили в Іраку, атакують бойовики «Ісламської держави» (організація визнана в Росії екстремістської, її діяльність заборонена). Сім'ю затримали на кордоні, звинувативши в тому, що вони намагалися перетнути її за недійсними паспортами; на них завели кримінальну справу, що загрожує покаранням до двох років ув'язнення. Неофіційно сім'ї запропоновано повернутися в Ірак.
Хасан і Гулістан хотіли виїхати подалі від війни і почали збирати гроші на дорогу. Багато з Ербіля та інших іракських міст намагалися перебратися в Європу, однак ця родина зважилася поїхати в Росію, оскільки в Самарі живуть сестра і двоюрідний брат Гулістан.
У Хасана, Гулістан і їх старших дітей були іракські паспорти, видані в Ербілі. На двох молодших дітей документи сім'я оформити не встигла. Готуючись до поїздки, Хасан намагався отримати папери на дітей в Багдаді, але там відмовили, пояснивши, що «йде війна». Тоді родина звернулася до родичів у Африні, місті сирійського Курдистану, не визнаного Росією. Місцеві чиновники погодилися зробити документи на всіх. У результаті сім'я отримала візи в російському консульстві в Ербілі, їх проставили в паспорти громадян сирійського Курдистану.
Зібравши речі (вийшло сім великих сумок), вони 9 вересня сіли в літак в Ербілі, долетіли до Стамбула, а там пересіли в літак на Москву. Близько 16 години 10 вересня вони приземлилися в аеропорту Шереметьєво.
На паспортному контролі російський прикордонник довго перегортав їх паспорти, а через кілька хвилин сказав, що документи недійсні. Через деякий час всю сім'ю разом із дітьми затримали співробітники ФСБ, їх відвели в ізолятор тимчасового утримання в будівлі аеропорту.
Незабаром Хасану і Гулістан пред'явили звинувачення у спробі незаконного перетину кордону за недійсними документами (ст. 322 КК РФ), за яке передбачено покарання до двох років позбавлення волі.
Через три дні, 13 вересня, Хасан і Гулістан написали заяви в УФМС Росії з проханням надати їм притулок у Росії. «У нас не було іншого виходу, так як ісламісти-терористи вбивають всіх чоловіків-курдів, а жінок і дітей забирають в неволю», — пояснювали вони в своїй заяві. У ньому вони також вказали, що приїхали «перечекати війну і повернутися назад до себе».
23 вересня сім'ю привезли на автобусі в Хімкинський міський суд. Їм обрано запобіжний захід у вигляді застави — по 50 тисяч рублів за кожного (слідство спочатку збирався просити суд про укладення біженців під варту, але потім клопотало про заставу: якби батьків помістили в СІЗО, дітей довелося б відправити в дитячий будинок). Родичі, що жили весь цей час на Курському вокзалі, заплатили ці гроші за Хасана і Гулістан.
Після суду сім'ю посадили на автобус, відвезли в Шереметьєво і відпустили в транзитній зоні терміналу Е. У них забрали всі документи, вийти звідти вони не можуть.
Гулістан розповіла «Медузі» про те, в яких умовах зараз живе її сім'я.
За її словами, вони сидять в одному і тому ж місці недалеко від капсульного готелю в терміналі E (саме в цьому готелі влітку 2013 року кілька днів провів Едвард Сноуден). Готель собі вони дозволити не можуть. Спати доводиться на підлозі — на ковдрах, привезених з Іраку. Вночі заснути майже неможливо через кондиціонери — з собою у них тільки літні речі. Митися доводиться в громадських туалетах.
Гулістан підозрює, що у дітей після перебування в ІТТ з'явилися воші. Днями вона просила прикордонників про медичну допомогу, але лікар так і не з'явився.
Їх не забезпечують ні їжею, ні водою — все доводиться купувати за свої гроші в ресторанах аеропорту, де ціни значно вище звичайних. Кілька передач з їжею і фруктами сім'ї відправила сестра Гулістан.
Гулістан вважає, що скоро їх невеликі заощадження закінчаться, і їм, можливо, доведеться голодувати. «Нам нічого не дають, ніхто навіть не питає, чи потрібно нам щось, ми кинуті, — розповідає вона. — Нас закрили, ми як у в'язниці вже три тижні. Бачимо сонце тільки через скло, не дихаємо повітрям».
Старші діти часто запитують у неї, коли вони зможуть поїхати до тітки в Самару; молодша донька майже весь час плаче. «Я в останні дні і сиджу і думаю тільки одну думку: Аллах, що я зробила? Помилка, що я дітей народила? Тільки мучаться. Була б одна — поспала б на вулиці, босоніж ходила. Але їм за що?» — говорить Гулістан.
З точки зору російського закону, документи у них, дійсно, підроблені: вони видані в сирійському Курдистані, який не визнаний у РФ. Отримати іракські паспорта на двох дітей вони просто не змогли, в умовах облоги міста трохи не до того. Тобто, паспорта є, але вони приблизно як паспорт "ДНР/ЛНР" для всього світу.
Автор статті просить небайдужих людей допомогти цій сім'ї: "Зрозуміло, що у нас не вийде вплинути на рішення прикордонної служби ФСБ. Але якщо ви найближчим часом опинитеся в терміналі E аеропорту Шереметьєво, привезіть який-небудь їжі або купіть людям хоча б води, а дітям сік. Це не складно і не дорого. І поправляє карму. Ця сім'я буде вдячна навіть просто доброму слову."
