Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні зафіксувала порушення прав людини в Україні на тлі війни, зокрема страти військовополонених обома сторонами збройного конфлікту, незважаючи на те, що так званий "збройний конфлікт" є розв'язаною ще у 2014 році війною Росії проти України з захватом українських територій та знущання і вбивств українців на їхній власній землі. Але відповідальність місія ООН розділила навпіл між агресором і жертвою.
Голова моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матильда Богнер 24 березня представила дві нові доповіді: щодо поводження з військовополоненими і щодо ситуації з правами людини в Україні загалом.
Відповідальність за продовження порушень вона поклала на "обидві сторони конфлікту".
Однак у своїй доповіді пані Богнер не вказала, ким здійснюється "жорстокість і масштабний вплив" на цивільне населення, не відмітила, що це відбувається саме на окупованих росіянами територіях.
"Місія ООН занепокоєна довільними стратами 25 російських і 15 українських військовополонених, про які їй стало відомо". Відчувається, що оцінені саме страти, а не обставини, при яких вони здійснювалися (всі ми пам'ятаємо записаний на відео розстріл українського воїна Олександра Мацієвського і понад десяти російських солдат, які, після оголошення про здачу у полон, почали стріляти. І такі випадки не бралися до уваги. Крім того, військові операції дуже часто (з обох боків) мають ознаки жорстокості, бо це бойові дії. І тільки потім на полоненого , у полоні, починають роз
Богнер доповіла, що її команда опитала понад 400 військовополонених, приблизно по 200 з кожного боку. Україна, вказала вона, надала експертам ООН безперешкодний конфіденційний доступ до офіційних місць інтернування російських військовополонених, а Росія такого доступу не надала. Але чомусь саме з "жорстокого поводження" саме з агресором почалася доповідь, і саме це викликало занепокоєння.
"Почну з російських військовослужбовців, які перебувають у полоні в Україні. Ми глибоко стурбовані зафіксованими нами довільними стратами до 25 російських військовополонених і осіб, які припинили участь у військових діях, що були вчинені ЗСУ. Часто це відбувалося одразу після захоплення в полон на полі бою.
Хоча нам відомо, що органи влади України почали розслідування щодо п’яти випадків, що охоплює 22 жертви, ми не маємо даних про судові провадження щодо імовірних винуватців".
За словами Богнер, майже половина з 229 російських військовополонених, з якими розмовляли члени місії, заявляли про катування чи жорстоке поводження з ними. Більшість таких випадків ставалися на перших етапах затримання і допиту, уточнила вона.
"Щодо поводження з українськими військовополоненими – ми також глибоко стурбовані свавільними стратами 15 українських військовополонених невдовзі після того, як вони були захоплені в полон російськими військами. ПВК "Вагнер" здійснило 11 із таких страт".
За даними ООН, більшість українських військовополонених, які потрапили в полон під час бою, перед інтернуванням зазнавали катування і жорстокого поводження.
"Військові РФ і співробітники ФСБ катували їх для отримання військової інформації, залякування, приниження і помсти, наголошується в доповіді… Катування включали побиття, тортури електричним струмом, у деяких випадках – нанесення вогнепальних або колотих ран. Поширеним явищем була імітація страти", – зазначила Богнер.
За її словами, "умови тримання багатьох українських військових були шокуючими", а доступ до медичної допомоги часто був недостатнім або його взагалі не було.
У доповіді вказано, що п’ятеро українських військовополонених померли під час інтернування через брак медичної допомоги. Не згадано у доповіді теракт у колонії Оленівка (фактично - страта), де загинули понад п'ятдесят українських військовополонених.
Вона додала, що колишні українські військовополонені повідомили, що боялися щотижневих походів у душ, які неминуче завершувалися побиттям і приниженням, часто із сексуальним підтекстом.
І таке поводження росіян з українськими полоненими ставиться на один рівень з перебуванням російських солдат у таборах для полонених в Україні.
Український омбудсман Лубінець заявив, що під час неодноразових особистих зустрічей голова Місії Богнер та постійна координаторка системи ООН в Україні Браун жодного разу не порушували питання поводження з російськими військовополоненими. Він додав, що чекає на «беззаперечні факти», на яких ґрунтуються висновки Місії стосовно ймовірних порушень з боку української сторони.
Джерела: Голова Місії ООН Багнер, Українська правда, Суспільне, InfoKava
