Нам усім важко зараз. Але є люди, які у звичайному житті можуть бути і злегка дратівливими, і істеричними, і полохливими, а ось у момент небезпеки в них, навпаки, прокидається захисна реакція, і вони стають холоднокровними, зібраними та цілеспрямованими. Так їхній організм реагує на стрес. Є зовсім інші, які, будучи спокійними у мирних обставинах, під час небезпеки, незалежно від свого бажання та намірів, стають нервовими, панікують або зовсім впадають у, як їм здається, депресію, наражаються на страх.
Це не характер – це особливості чи реакція нашого організму. У переважній більшості випадків із цим можна боротися.
Світлана Звягінцева – психолог. Вона з Горлівки, тож війну переживає вже вдруге. Крім своїх професійних знань, Світлана має великий практичний досвід придушення ознак панічної атаки. Ось деякі її поради, засновані на особистому досвіді. Як і багато хто зараз, вона знаходиться в місці, де постійно звучить сигнал повітряної тривоги. Але не панікує, а навпаки, чим може, допомагає тим, кому не вдається з собою впоратися - дорослим і дітям. Прислухайтеся до її порад.
Ознаки панічної атаки: утрудненість дихання, відчуття жару чи ознобу, тремор, прискорений пульс, страх смерті, непритомний стан.
Що важливо знати? Панічна атака – це не смертельно! Потрібно зрозуміти це і навчитися допомагати самостійно.
Як це можна зробити:
- - подихати в долоні на рахунок раз, два вдих, раз, два видих
- - подивитися у бік відчинених дверей, вікна
- - помасажувати вушні раковини
- - пити воду дрібними ковтками
- - читати вголос будь-який віршик
- - стискати та розтискати кулачки
- - вмитися, потримати руки під прохолодною водою
Можна виконати техніки заземлення:
- - назвати вголос п'ять речей: які бачиш
- - чотири речі, до яких можеш дотягнутися руками
- - три те, що чуєш
- - дві, що можеш понюхати
- - назви вголос людей, які тебе люблять і підтримують
Якщо є така нагода, почни рухатися. Мій посуд, витирай пил, роби зарядку, виконуй будь-яку звичну дію.
Головне, – переключити увагу.
Запам'ятай! Панічна атака триває недовго, вона закінчується, і людина приходить у нормальний стан.
У рекомендаціях мій особистий досвід роботи з ПА. Прошу звернути увагу, що саме за панічних атак дихати з глибоким вдихом складно, і можна зробити гірше. Це я колись прочитала у дослідженні клінічних психологів та абсолютно згодна. А ми в рекомендаціях часто читаємо про глибокий вдих. Не дихайте дуже глибоко. Нехай дихання залишається звичайним, наскільки можна.
І ще. Те, що ви приймаєте за депресію (пригніченість, невіра, небажання рухатися і щось робити) – це не депресія. Це одна з реакцій на стрес та тривожність, і з нею можна боротися.
Світлана Звягінцева для InfoKava
Тримайтеся, люди! І підтримуйте тих, хто поруч із вами – близьких, рідних, знайомих та незнайомих! Ми вистоїмо!
