Нижня палата парламенту Німеччини проголосувала в п'ятницю за поетапну відмову країни від вугілля як джерела енергії, підтримавши план, який екологічні групи вважають недостатньо амбіційним, а прихильники вільного ринку критикують як марнування грошей платників податків. Про це повідомляє Associated Press.
Два законопроекти передбачають закриття останньої вугільної електростанції до 2038 року і витрачання близько 40 мільярдів євро, щоб допомогти постраждалим регіонам подолати перехідний період.
До 2022 року вироблення енергії з вугілля в Німеччині повинна знизитися на 15 ГВт, до 2030 року - ще на 16 ГВт.
За даними Федерального мережевого агентства станом на 1 квітня 2020 року, вироблення електроенергії з вугілля в країні становила 42 ГВт. Частка вугільної енергетики в першому кварталі в загальному виробітку склала 22,3%. Вітряні електростанції при цьому в цей же період вперше вийшли на перше місце.
Схвалений план є частиною "енергетичного переходу" Німеччини - спроби відучити найбільшу економіку Європи від нагрівання планети викопними видами палива. Досягнення цієї мети ускладнюється в порівнянні з аналогічними країнами, такими як Франція і Великобританія, через існуючого зобов'язання Німеччини також поетапно відмовитися від ядерної енергетики до кінця 2022 року.
Greenpeace і інші екологічні групи виступили з протестами проти плану уряду, стверджуючи, що він не забезпечить досить швидке скорочення викидів парникових газів в Німеччині, щоб досягти цілей, поставлених в Паризькій кліматичній угоді.
"Німеччина, країна, яка спалює найбільшу кількість бурого вугілля в усьому світі, буде обтяжувати наступне покоління ще 18 роками вуглекислого газу", - сказав виконавчий директор Greenpeace Germany Мартін Кайзер.
Але голова головного профспілки шахтарів Німеччини Міхаель Васілядіс вітав цей план рішення, назвавши його "історичною віхою". Він закликав уряд зосередитися на розширенні виробництва відновлюваної енергії і використання водню як чистої альтернативи для зберігання і транспортування енергії в майбутньому.
* * *
Кабмін України теж працює над пілотним проектом закриття шахт.
Українські шахти планують закрити, використовуючи досвід Німеччини. Головне питання полягає в забезпеченні робочими місцями шахтарів.
Кабмін працює над пілотним проектом закриття шахт в Україні. Про це заявила в.о. міністра енергетики України Ольга Буславец в інтерв'ю Радіо Свобода.
За її словами, шахта є єдиним підприємством в понад 60 так званих моногородах України, тому потрібно вирішити питання забезпечення робочими місцями шахтарів, які втратять роботу.
"Ми повинні розуміти, яким чином нам необхідно цих людей захистити, дати можливість трансформуватися цим регіонам, щоб там була робота. У нас навіть на сьогодні є домовленості з німецькою стороною", - пояснила Буславец. Шмигаль і Меркель обговорили участь Німеччини в пілотному проекті з трансформації вугільних регіонів в Україні.
Буславец додала, що Кабмін за допомогою німецьких представників вибере за певними критеріями мономісто, в якому в рамках пілотного проекту закриють шахти.
Однак, раніше прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що вугілля стане основним в енергетиці, і уряд прийняв рішення про пріоритетність закупівель вугілля вітчизняних держшахт для виробництва електроенергії.
А "Центренерго" закуповує вугілля в Грузії дорожче "Роттердам +". "Грузинське вугілля" обходиться підприємству в $ 83 за тонну плюс логістика.
Про це написав екс-глава Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, Дмитро Вовк на своїй сторінці в Facebook.
"Поки на авансцені українські шахтарі і офіційне визнання" Роттердам + ", новий\старий менеджмент" Центренерго "не втрачає часу дарма - купує" грузинське вугілля "(300 тисяч тонн, майже річний видобуток країни) за ціною US $ 83 / тонна, що вище API2 + логістика", - написав Вовк.
Нагадаємо, формула "Роттердам +" діяла для розрахунку вартості вугілля для встановлення прогнозної вартості електроенергії виключно для промислових споживачів в період 2016-2019 років.
Вона передбачала включення вартості доставки вугілля від хабів Амстердам-Роттердам-Антверпен для всього вугілля. Формула була скасована 1 липня 2019 року зі введенням ринку електроенергії. Після цього ціна вугілля і електроенергії для промисловості зросла.
Уряд Олексія Гончарука ввело, а уряд Дениса Шмигаль затвердив в меморандумі з МВФ аналогічний підхід для визначення ціни газу для населення - так званий "Амстердам +". Він також передбачає включення вартості доставки газу з Нідерландів, повідомляє delo.ua.
https://delo.ua/
* * *
У той же час голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія в ефірі програми "Свобода слова" на ICTV, заявив, що загрозою для національної енергетичної безпеки стають "зелені тарифи", при цьому українці оплачують їх з власних кишень.
"Зелені тарифи були прийняті ще за часів Януковича, а потім поступово все туди вкладали включно з великими інституційними інвесторами зі Світового банку і Європейського банку реконструкції і розвитку. І всі називають себе інвесторами", - сказав нардеп.
Арахамія зазначив, що собівартість сонячних панелей кожні три роки майже вдвічі зменшується, але тариф залишається той же.
"Ви купуєте сонячні панелі в Китаї, встановлюєте їх десь в полі, підключаєтеся до мережі, і кожен українець зі своєї кишені платить вам підвищений тариф, тому що це зелена енергетика", - заявив він.
Нардеп бачить вихід в радикальному зниженні зелених тарифів. Якщо цього не зробити, каже він, Україна втратить енергетичний сектор економіки.
"Зараз є багато лобі - ДТЕК, який дуже багато контролює сонячної енергії, і є вітрова генерація, в які вклалися великі міжнародні компанії. І звичайно вони зараз гальмують цей процес і лякають міжнародними судами. Мені здається, що тут треба проявляти волю і ніхто, крім парламенту, не може її виявити, - розповів Арахамія. - Нам треба об'єднатися на цій платформі і просто нарешті вирішити це питання. Тому що кожен українець зі своєї кишені платить підвищений тариф".
Відзначимо, що в Україні одні з найвищих тарифів на "зелену" енергетику, тому промислові споживачі та домогосподарства субсидують олігархів зі своєї кишені. Незважаючи на проблему з надмірно високим зеленим тарифом і тарифами на електроенергію, уряд пропонує лише трохи зменшити його розмір на 10%, тобто до 3,80 грн / кВт-год.
Слід додати, що Служба безпеки України просить Верховну Раду ввести модель проведення зелених аукціонів. Сподіваються, що це дозволить виправити баланс в об'єднаній енергосистемі України через велику кількість виробників зеленої енергетики. Адже за рік їх частка зросла вдвічі, що призвело до значного збільшення витрат на виплату виробникам за зеленим тарифом. А неконтрольований розвиток відновлюваної енергії при відсутності регулюючих потужностей може привести до дисбалансу об'єднаної енергосистеми.
