Через інтенсивні теплові хвилі у Індії цього літа вже загинуло понад сотню людей. Наразі температура у країні подекуди сягає 50 градусів за Цельсієм. Вчені прогнозують, що ситуація може погіршитися, повідомляє CNN.
Є прогноз, що деякі регіони планети невздовзі перестануть бути придатними для життя. Цьому, ймовірно, не вдасться зарадити навіть у разі дотримання Паризької кліматичної угоди.
Нетипові теплові хвилі
Теплові хвилі у Індії є звичайним явищем. Вони трапляються у період від березня до липня у різних регіонах країнах та зазвичай зникають після прибуття мусонних дощів. Проте останнім часом вони стають більш інтенсивними, тривають довше та трапляються частіше.
Індійський уряд фіксує теплові хвилі у випадку, коли температура перевищує норму щонайменше на 4,5 градуси за Цельсієм. Статус "серйозної" вона отримує, коли температура стає на 6,4 градуси вищою за норму і утримується на цій позначці протягом щонайменше двох діб.
Минулого року у Індії зафіксовано 484 теплові хвилі (2010 року їхня кількість становила лише 21). Загалом від них за останні 9 років загинуло 5 тисяч осіб.
Цьогоріч же, як зазначається у матеріалі CNN, він аномальної спеки у Індії вже загинуло 137 осіб.
Аномальні показники були у столиці Раджастану – ДжайпурІ. Там повітря нагрілося до 50, 6 градусів за Цельсієм.
Унаслідок спеки у найбіднішому регіоні країни, штаті Біхар, закрили на 5 діб усі школи, коледжі та коучинг-центри. У подальшому ситуація, ймовірно, лише погіршуватиметься.
"Прийдешні теплові хвилі, ймовірно, поглинуть усю Індію", - зазначили А.К. Сахай і Сушміта Джозеф з Індійського інституту тропічної метеорології в коментарі CNN.
Зменшення шансів на виживання
Ситуація, наявна у Індії, спостерігається також й інших регіонах світу – зокрема у Китаї, Непалі, Зімбабве та навіть у Іспанії. У цих регіонах теплові хвилі також починають траплятися частіше і стають усе гіршими щороку. Це змушує дослідників замислитися над майбутнім людей, що мешкають у Південній Азії та вздовж єкватору.
Міжурядова група експертів з питань змін клімату нещодавно презентувала два можливі сценарії розвитку подій у регіоні.
Перший передбачає, що глобальна температура, ймовірно, підніметься на 4,5 градуси за Цельсієм до кінця століття.
Другий є більш оптимістичним і прогнозує підвищення лише на 2, 25.
Так чи інакше, вони обидва не відповідають Паризькій угоді, згідно з якою світова спільнота має утриматися від збільшення глобальної температури більш ніж на 2 градуси до 2100 року, бо інакше – кліматичні зміни стануть незворотніми.
Незважаючи на це, більш оптимістичний сценарій передбачає, що усі регіони Південної Азії будуть так чи інакше придатними для життя до 2100 року. Гірший, натомість, свідчить - якщо викиди парникових газів будуть такими ж, як і зараз, плато Чхота-Нагпур у Індії та Бангладеш стануть непридатними для виживання людини. А родюча долина річки Ганг, північний схід і східне узбережжя Індії, північна Шрі-Ланка і частина Пакистану наблизяться до ліміту показника "життєпридатності" – це позбавить житла мільони людей.
Показник "життєпридатності" бере за основу те, що називається "температурою мокрої колби". Він є співвідношенням вологості та зовнішньої температури, за якого, коли вона досягає 35 градусів за Цельсієм, люди втрачають можливість охолоджувати тіла за допомогою потовиділення. Кілька годин перебування у таких умовах зазвичай призводять до смерті.
Врятуватися від спеки
Гарантованого сценарію того, як можна запобігти моторошному розвитку подій, поки не існує.
Наразі Індійський метеорологічний департамент працює з державними департаментами здоров'я для того, щоб створити спеціальну попереджувальну систему, що за допомогою смс-повідомлень розповідатиме людям, як охолоджуватися у разі теплових хвиль.
Для боротьби зі спекою встановлюють додаткові пункти питної води та надають населенню поради щодо того, як уникати сонячного випромінювання.
Країна шукає й довготривалі рішення. Так, Індія є одним з підписників Паризької кліматичної угоди, відповідно до якої зобов'язалася скоротити викиди парникових газів на 33-35% нижче за рівень 2005 року вже до 2030.
До того ж часу планується також отримувати до 40% енергії за допомогою відновлювальних джерел електроенергії. Країна також активною висаджує дерева.
