Історія групи Дятлова є однією з найбільш таємничих подій останнього століття. А все тому, що в самих подіях, що сталися в ту холодну ніч 1959 на «Мертвій горі», абсолютно відсутня логіка дій. Ось уже багато років всілякі дослідники, вчені, туристи і навіть голлівудські сценаристи намагаються розгадати або скоріше довести, що все, що сталося - це одне велике інсценування.
Приводом для початку нової перевірки обставин старого справи про загибель туристичної групи Ігоря Дятлова на Уралі в 1959 році стало звернення родича одного із загиблих туристів, зроблене спільно з журналістами «Комсомольської правди».
У зверненні наголошувалося право родичів знати причину смерті учасників походу: в кримінальній справі була лише розпливчасте формулювання про те, що туристи померли через «впливу великої сили». Прокуратура погодилася з цими доводами, зазначивши, що похід був організований державною організацією, і 1 лютого Генпрокуратура Росії оголосила, що відновлює розслідування.
Уже через кілька днів прокуратура дала велику прес-конференцію, на якій відзвітувала про перші результати. Нічого нового поки не з'ясувалося - і самі слідчі визнають, що несподіваних результатів не буде.
У прокуратурі наголосили, що саму кримінальну справу відкривати заново не будуть, і що в цілому її результати під сумнів не ставляться: перевірка покликана уточнити висновки радянських слідчих, а не спростувати їх.
В цілому розглядаються 75 версій події, висунуті як співробітниками правоохоронних органів, так і людьми, які не мають відношення до розслідування. У їх числі 15 різних версій про те, що до смерті учасників походу можуть бути так чи інакше причетні влади - жодна з них не знайшла будь-якого підтвердження. Кримінальна версія також відкинута - в прокуратурі нагадують, що її виключили ще під час первісного розслідування кримінальної справи.
Основних версій у прокуратури зараз три, і всі вони пов'язані зі стихійними явищами - це схід лавини, сніжна дошка і ураганний вітер.
Фактично єдиний важливий результат перевірки на даний момент - це аналіз службової записки слідчого, про існування якої стало відомо в травні 2018 року: в документі, датованому 15 лютого 1959, говорилося про порушення з зв'язку із загибеллю туристів кримінальної справи. Так як справа була порушена тільки 21 лютого, це дало привід конспірологам говорити про те, що влада заздалегідь знали про смерть групи Дятлова. Прокуратура підтвердила справжність записки, проте замовлена психологічна експертиза укупі з аналізом інших згаданих у ній подій показали, що прокурор просто зробив описку - насправді він склав цю записку 15 квітня.
На початку березня прокурори збираються приїхати на перевал і встановити там намет, аналогічний намету Дятлова, щоб на місці подій в схожих погодних умовах провести ситуаційну експертизу.
Крім цього, буде призначена повторна експертиза, в ході якої за допомогою сучасних методів буде вивчено вміст радіоактивних елементів на одязі загиблих. У разі необхідності за згодою родичів може бути проведена ексгумація тіл туристів. Підсумкові результати перевірки прокуратура розраховує опублікувати в серпні.
Те, що цією справою взагалі знову зацікавилися, ймовірно, пов'язано виключно з тим, що на початку лютого з моменту загибелі групи виповнилося рівно 60 років - ніяких інших підстав для перевірки немає. У справі не з'явилося ні нових документів, ні нових свідчень очевидців, ні інших підстав вважати, що розслідування було проведено неналежним чином. Навіть про проведення перевірки прокуратура оголосила не в її початку, восени 2018 року, а безпосередньо в річницю смерті туристів.
Приблизно тоді ж було оголошено про зйомки відразу двох фільмів про групу Дятлова - один, який позиціонується як «напівхудожній», зніме телеканал Discovery, ще один - телеканал ТВ3. Постійна експозиція, присвячена туристам, з'явилася в музеї Уральського федерального університету, а архів матеріалів по справі буде найближчим часом переданий в «Єльцин-центр».
Сім найцікавіших версій події на перевалі
2 лютого 1959 року Північному Уралі поблизу безіменного перевалу, названого згодом ім'ям командира групи перевалом Дятлова, при важкопоясненних обставинах загинула група з 9 юних туристів - студентів і випускників Уральського політехнічного інституту.
Серед ночі хлопці з деяких причин розрізали намет зсередини і, не встигнувши навіть взутися і вдягнутися, терміново її покинули. Далі не поспішаючи вони пройшли 1,5 км вниз до лісу, де розвели багаття. Судячи зі слідів, троє з групи вирішили повернутися до намету, але замерзли по дорозі. Двоє загинули біля багаття від опіків. А четверо були виявлені з важкими переломами в яру трохи нижче багаття.
Розслідування такої незвичайнї справи засекретили, опечатали і здали в спецчастини з вельми розмитим висновком: «Слід вважати, що причиною загибелі туристів була стихійна сила, подолати яку туристи були не в змозі».
1. Сход «снігової дошки»
На даний момент найбільш правдоподібною версією того, що сталося вважається схід лавини типу «снігова дошка». Вона виникає, коли днем верхній шар снігу нагрівається і тане, а вночі замерзає і перетворюється буквально в крижане лезо. Цей шар дуже неміцний, іноді достатньо лише легкого зовнішнього впливу, щоб він відірвався і зірвався вниз. Що сталося вночі:
Хлопці поставили намет на схилі гори, чомусь на дуже небезпечному місці зустрічі всіх вітрів, а вночі через різкої зміни температури на них несподівано зійшла «сніжна дошка».
4 людини, що найдалі знаходилися від входу в намет, отримали найважчі травми. Хлопці вискочили з намету (який, мабуть, був залізобетонний, раз пережив лавину, яка переламала кістки туристів) практично без одягу в страху повторного сходу «снігової дошки».
Вони дотягли на собі поранених вниз по схилу, щоб сховатися і розпалити багаття. Після цього ті, хто міг йти (Дятлов, Колмогорова та Слободін), вирішили повернутися в намет за речами, але замерзли по дорозі.
Чотирьох з найсильнішими пораненнями було вирішено помістити в низину в притулок (пізніше при таненні снігу їх тіла були вимиті до струмка, деякі травми вони отримали через тварин-падальщиков).
Двоє залишилися біля багаття в агонії буквально заходили в вогонь, не помічаючи опіків через сильне обмороження.
2. Сварка між туристами
Існує версія, що причиною трагедії могла бути побутова сварка чи бійка хлопців через дівчат, яка зайшла так далеко, що привела до трагічних наслідків.
На користь цієї версії може зіграти той факт, що група була сформована тільки перед виходом на дистанцію (до того ж з незрозумілих причин 10-й студент був несподівано замінений на 38-річного ветерана з дивною, не виключено, «кегебешною» біографією - Золотарьова). З фотоплівки зі знайдених на місці події фотоапаратів видно (фотографії виклав тут Олексій Коськін), що група була досить дружна. Але деякі з учасників знімали тільки певних людей, ймовірно, з якими знаходилися в більш довірчих стосунках. І в міру просування групи плівки кількох хлопців стали заповнюватися великою кількістю пейзажів, а не фотографіями з колегами. Що стосується звичайних людей (а не людей з художнім баченням), це говорить про наростання якогось психологічного дискомфорту.
Відносно сварки через дівчат: ні на одному знімку дівчата не були, так би мовити, центрирующою ланкою групи. Найчастіше вони перебували на дальньому плані або взагалі обрізалися, що може служити цілком вагомим доказом того, що хлопці ставилися до них в першу чергу як до спортсменів і ніякої яскраво вираженої симпатії не проявляли.
3. Випробування зброї на закритому полігоні
Згідно з деякими версіями, група Дятлова опинилася під ударом якогось випробовування зброї, швидше за все, ракети нового або забороненого типу. На підтримку цієї теорії виступають показання групи пошуковців, а також її озвучили проживаючі неподалік мансі, які стверджують, що періодично з'являються якісь світлові об'єкти в небі над цією територією.
Саме вибух або вплив якихось хімічних елементів могли викликати таку поспішну втечу «дятловців» з намету (наприклад, над групою пролетіла стратегічна ракета і спалила кисень, викликавши галюцинації і часткову втрату зору), а подальші травми нанесені групою зачистки слідів випробування зброї. Або вибух міг викликати сходження лавини.
Загалом, з метою збереження державної таємниці була інсценована смерть туристів в екстремальних природних умовах. І ніяких полігонів або дивних моментів розслідування, звичайно ж, за версією КДБ бути не могло.
Також до цієї версії можна додати слова з інтерв'ю радиста Володимира Любимова, який в той час працював на території поблизу перевалу Дятлова.
«Всім нам, радистам, було наказано прослуховувати ефір і повідомляти про будь-які підозрілі переговори. І ось в січні або в лютому, вже й складно сказати, я простежую ефір на різних хвилях і чую якісь дуже дивні переговори на нерозбірливій езопівський мові. Ясно тільки, сталося щось страшне. Я, звичайно ж, доповів начальству. А через добу отримую команду: прослушку на цій хвилі припинити!»
4. Зустріч з агентами іноземної розвідки
Одна з конспірологічних теорій - нарис Олексія Ракітіна «Смерть, що йде по сліду» - як не дивно, є найбільш проробленою версією, через яку хоч фільм знімай. На перший погляд все виглядає притягнутим за вуха, але після прочитання починає здаватися, що нічого іншого і бути не могло. Хід дій був такий:
Золотарьов і Крівоніщенко (люди з підозрілою історією. Другий, наприклад, працював на закритому ядерному підприємстві) ймовірно були постачальниками фальшивих (фальшивих, бо працювали під прикриттям КДБ) зразків радіоактивних елементів іноземним агентам, які повинні були під виглядом туристів «ненавмисно» зустріти групу Дятлова якраз на перевалі. Можливо, вони злегка перестаралися з вибором безлюдного місця для операції, але не будемо про це. Зустріч пройшла не дружньо, на що був розрахунок, а вимушено, так як інші хлопці помітили акцент агентів. План зривався, напруга зростала.
Агенти зрозуміли, що єдине рішення не розсекретити себе - це позбутися хлопців. Найлегше це зробити холодом, тому вони напали на намет, роздягли студентів і спокійно відправили босих на всі чотири сторони. Хлопці намагалися чинити опір, через що на всіх видно сліди побоїв, а у спортсмена Слободіна (який відрізнявся особливо сміливим і ризиковим характером) взагалі чисто боксерські пошкодження. Значить, він зробив найбільший опір, саме тому помер першим вже через півгодини, відставши від групи і впавши на сніг.
Частина, що залишилася, повільно і сперечаючись один з одним рушила до найближчого притулка - до кедра.
Дятлов виявив, що Слободін пропав, і пішов за ним. Не повернувся. За ним пішла Колмогорова. Удвох замерзли в пошуках Слободіна.
Решта вирішили розвести багаття, щоб дати знак тим, що пішли за Слободіним, про своє місцезнаходження. Четверо хлопців пішли в яр, так як вважали, що багаття може привернути увагу агентів.
Агенти дійсно побачили багаття, на їхнє здивування, все ще живих хлопців, що загрожувало розсекреченню агентів і спонукало їх піти до багаття для остаточної розправи.
У кедра агенти знайшли лише двох. Їх катування з метою дізнатися, де інші, призвело до смерті студентів.
Пізніше були знайдені четверо «дятловцев», які також зазнали тортури від вже перебуваючих на межі нервового зриву агентів, тому їх травми найжорстокіші. Тіла були скинуті в яр для приховування слідів.
5. Напад втікачів-в'язнів
Незважаючи на те що влада стверджує (в цілях уникнути паніки після такої розправи над студентами, чий похід був приурочений до XXI з'їзду КПРС), що побігів з найближчої в'язниці в період події не було, вище описаний сценарій Ракітіна цілком могли відіграти саме втеклі зеки.
6. Напад корінного населення - мансі
Версія про напад мансі на Дятлова і компанію розглядалася однією з найперших. Мансі - це представники корінного населення Північного Уралу. Найближче їх поселення знаходилося приблизно в 80 км від перевалу. Вони контролювали дані території. Незважаючи на те що мансі ставляться до росіян дружелюбно, навіть надають нічліг, надають загубившимся допомогу, існує теорія, що «дятловці» ступили на їх якусь священну територію, за що і були покарані.
Правда, в зимовий час місце перевалу для полювання вважається абсолютно непридатним, та й їх слідів під час кримінального розслідування знайдено не було, тому ця версія відпала так само швидко, як і з'явилася.
Багато хто пов'язує цю теорію з назвою гори, на якій сталася трагедія, - Холатчахль, що в перекладі з Мансійського означає «Гора мерців» - нібито все це неспроста. Насправді так переводити її почали лише з 1959 року, до цього вона інтерпретувалася швидше як «Мертва вершина», оскільки там нічого немає.
7. Версія єдиного вцілілого з групи
Юрій Юдін - 10-й учасник групи Дятлова, який відокремився від команди на самому початку з-за травми ноги. Його врятувала доля, але все своє життя він так і прожив, страждаючи здогадками про таємниці загибелі своїх друзів. Ось як він коментував трагедію 50 років по тому.
«Моя думка, що вони стали жертвами зачистки. Вони випадково опинилися свідками якихось випробувань і, піддавшись отруєнню, були приречені на смерть. Мені так і слідчий Іванов сказав: "Вони вже були приречені. Однозначно, ти був би 10-м". І я думаю, що він знав справжню причину загибелі хлопців, а також знали цю причину перший секретар обкому партії Кириленко і прокурор області.
Він постійно мене заспокоював. Ставився до мене як до дитини. Я йому казав, що це могла бути лавина. А він заперечував, мовляв, не було її там. Він мені навіть сказав: "Коли закінчимо розслідування, тоді я всіх зберу і скажу, що ж сталося. Але треба розуміти, що там були мороз, завірюха". І в підсумку він все звалив на ураган. Але я цю версію виключаю. Ці хлопці були адекватні при будь-якій ситуації. Їх всіх було не так просто збити з пантелику».
Фільми, зняті за подіями на перевалі
Документальний фільм Discovery про перевал Дятлова
https://www.youtube.com/watch?v=lyzcJvTOpl4
«Перевал Дятлова» - серіал Іллі Куликова
https://www.vokrug.tv/product/show/pereval_dyatlova/
«Таємниця перевалу Дятлова», Ренні Харлін
http://gidonline.in/film/tajna-perevala-dyatlova/
"Перевал Дятлова. Відраховані з нагоди смерті», Віра Снєгірьова
http://gidonline.in/film/pereval-dyatlova-otchisleny-po-sluchayu-smerti/
«Таємниця перевалу Дятлова», Влад Некрасов
https://v-s.mobi/тайна-перевала-дятлова-влад-некрасов-1997-6серий-1:43:38
Джерело: https://meduza.io
