Дніпровський активіст Юрій Заверуха відомий у місті тим, що у вільний час засаджує дубами дніпровські простори, відроджуючи первозданну природу рідного краю. Колись він сказав, що мріє, щоб схили Дніпра знолву заросли дубами. І тому кожного дня висаджує жолуді. Тепер до нього приєдналися і однодумці.
Днями активіст підрахував, скільки дерев посадив він сам, а скільки небайдужі городяни, що наслідували позитивний приклад.
- Підрахував і аж сам трохи ступорнув... може, Ексель бреше? Перевірив, та ні все так – 3305 жолудів посадив особисто, 2530 посадили родина і люди, яким я давав їх для висадки. Разом 5835. Зкруглимо, знімемо на похибку при зважуваннях... Нехай буде 3200 + 2300 = 5500 жолудів. Більшість була пророщеною, або проростаючою (при масових висадках не можна було забезпечити 100% проростання. Вони не проростають під заказ, маючи, кожний, свій цикл зародження дерева. Акція була випробувальною, показовою, прецедентною. Дуже хотілося надати приклад і поштовх. Я дуже задоволений і, не приховую того, дуже гордий тим, що задум вдалося здійснити. Чесно кажучи, сам не очікував на такі результати…
Де брав? По жолуді я їздив в Самарський ліс (біля Новомосковська), де залишились фрагменти того, легендарного, про який згадував Дмитро Яворницький, реліктового дубового лісу, що покривав в давнину більшу частину Січеславської і сусідніх областей, русла Дніпра, річок, які в нього впадали, балок і ярів нашої місцини. Терміни? Почав збирати жолуді 11.09., закінчив збирати 29.09. Здійснив 5 виїздів в ліс. В середньому збирав за виїзд 5500:5=1100 штук. Висаджувати почав 30.09., закінчив 05.11. Виходив висаджувати 14 разів. В середньому, приблизно, 3200:14=230 жолудів в день виходу. Якщо не поспішати, то 200 жолудів я саджу за одну годину. Поспішаючи, 250-300 шт., в залежності від місцини. Головним питанням залишається проблема їх збереження в наступному, найважчому для дубків році від:
1) Косарів, які знищують все зелене на своєму шляху.
2) Всюдисущих моїх улюблених собак (які носяться від надлишку енергії , витоптуючи, відкусюючі і ламаючи все, що опиняється на їх шляху.
3) Барабанщиків – байдужих типів обох статей, які ходять по живому, які не жаліють і не бачать нічого навкруги, які обтяжені тестостероном і глупотою, які вміють в житті тільки руйнувати. З реготом і гигиканням. Щось створити - не їх стиль;
4) Мишей, ховрахів і всіх інших гризунів-поїдачів;
5) Посуха. Тут як пощастить.
Скільки дубків пройдуть ці всі небезпеки? Не знаю. Це стане відомо тільки восени, через рік. Був би радий, якщо залишиться половина.
Юрій Заверуха зробив такий висновок:
Одна людина, з машиною, не напружуючись, не віддаючи весь свій вільний час цій справі, здатна один раз виїхати на дві години в ліс і зібрати 1000 жолудів. Протягом вересня, жовтня, листопада цілком реально здійснити 5 виходів, по дві години кожний, для висадження 200 жолудів за вихід.
Головною умовою є точна уява, де і як ти це будеш робить. І чи будеш? - написав Юрій Заверуха у Фейсбуці.
Але ж і справді. Природа вміє відновлюватись сама: мабуть, кожен бачив, як летить насіння кленів, буків, грабів, а потім сходить крихітними деревинками, які, втім, ніхто не береже. Але ж людина може допомогти природі і засадити оголені місця деревами, анітрохи не напружуючись, майже граючись. А повернеться усе цей - буйноліссям.
