Можливо, ви помічали, що на фотографіях 19-го століття люди майже ніколи не посміхаються. Мотиви людей, що жили за сторіччя до нас, розгадати часом важко, і все ж їх "кам'яним" особам є кілька можливих пояснень.
Припущення 1. Погані зуби
Насправді, з зубами ситуація була не такою вже й страшною, як здається зараз. Та й ніхто б з цієї причини не ховав би посмішку: занадто звичайною була ситуація, коли у людини не вистачало декількох зубів в передньому ряду. Так що ця теорія не є переконливою.
Припущення 2. Тривала експозиція
Дагерротипія вперше з'явилася в 1839-му році у Франції, і витримка для збільшення фотопластинки могла займати більше 15 хвилин. Вже через кілька років техніка фотографії стала значно досконалішою, і час експозиції скоротилося до хвилини, але для отримання чіткого зображення люди повинні були нерухомо сидіти на місці. Фотографи навіть робили підголовники, щоб натурщики не ворушилися під час зйомки. Ймовірно, так довго сидіти нерухомо із застиглою усмішкою на обличчі було б непросто.
Справа в тому, що люди не хотіли виглядати нерозумно. Навіть Марк Твен, який висміював багато які традиції того часу, написав наступне: "Фотографія — найважливіший документ, і немає нічого страшнішого, аніж здатися нащадкам з дурною посмішкою, спійманої і зафіксованої назавжди".
Так що все пояснюється не просто, а дуже просто: люди не хотіли виглядати нерозумно, а під цим вони мали на увазі усмішку на фотографії. Тому і така серйозність.
Припущення 3. Фотографії були рідкісними й дорогими
Спочатку і аж до 1860-х років фотографування залишалося справою професіоналів, незважаючи на всі технічні удосконалення. Придбання фотопортрета коштувало чималих витрат і вважалося розкішшю, тому сфотографуватися можна було лише кілька разів за все життя. Можливо, люди вважали, що для таких випадків серйозний вираз обличчя підходить як не можна краще. З спрощенням в початку 20-го століття процесу фотографування збільшилася і кількість щасливих осіб на знімках.
За матеріалами Пабли
