Наказом генерального прокурора Юрія Луценка від 21 липня 2016 року на посаду 1-го заступника прокурора Києва призначено Павла Кононенка. Про це повідомляється на сайті ГПУ.
Зазначимо, що раніше закарпатські ЗМІ повідомляли про наміри призначити жодного дня не відпрацьованого в системі ГПУ Кононенко на зміну надісланим на Луганщину Володимиру Янко. Втім, пізніше цей варіант переграли, а сам Кононенко отримав ще більш хлібне місце, звідки напередодні був зачищений колишній в. о. прокурора Києва Олег Валендюк. Ветерани прокурорського корпусу більш ніж скептично оцінили інформацію про прийдешнє призначення на посаду 1-го заступника надзорника столиці Павла Миколайовича.
Справа в тому, що хоча Кононенко — чужий персонаж у прокурорській системі, всю свою кар'єру він провів в органах МВС, а тому інформації про його діяння і корупційну славу одного з найбільш одіозних правоохоронців України дозволяє оцінити кадровий крок генпрокурора Луценко.
Так, уродженець Добропільського району Донеччини починав свою службу в МВС у 90-і опером Дніпропетровського міськвідділу міліції, звідки був переведений на місце заступника начальника Красногвардійського РВ УМВС. Там він прославився тим, що сколотив навколо себе групу молодих спортсменів і зайнявся «кришуванням» ринку на «хмарі» (в глухому куті 15-го трамвая). Після двох років роботи схеми, перевертень у погонах отримав пропозицію в обмін на стрімке кар'єрне зростання «злити» підшефну банду. Про затримання членів ОЗГ рапортували аж до тодішнього глави МВС, а Кононенка перевели на посаду 1-го заступника начальника Кіровського відділення міліції Дніпропетровська.
На новому місці він налагодив схему роботи з так званої «ресоціалізації ув'язнених»: сприяв активному залученню відсидівших злочинців в роботу корупційного спрута на чолі з силовиками регіону. У результаті більшість з тих, хто приходили і залишалися в новій банді, працювали на кримінальній ниві не довго – для забезпечення необхідних показників у роботі Кононенко періодично «зливав» своїх підшефних вищестоящому начальству, заробляючи репутацію. Кар'єрному зростанню міліціонера сприяла в цей період також його співпраця з екс-прем'єр-міністром Павлом Лазаренком, з подачі якого Кононенко дарували кресло начальника спочатку Красногвардійського, а пізніше і Жовтневого райвідділів міліції Дніпропетровська.
Зазначимо, що після потрапляння в опалу і втечі з України Лазаренка Кононенко вчасно встиг перефарбуватися, і увійшов в число наближених до екс-главі МВС Юрія Кравченка. За його протекцією він став заступником начальника Дніпропетровської міліції, де підім'яв під себе частину ринку проституції, наркоторгівлі та контрабанди. Саме з цих часів до Кононенка приклеїлося прізвисько «Паша — Конон».
Восени 2002 року над Кононенком нависли чорні хмари – дніпропетровський легальний і нелегальний бізнес був вкрай озлоблений на міліцейського полковника, а тому він спішно вирішив ретируватися з Дніпра. Новий притулок він знайшов у сусідній Запорізькій області, де за 400 тисяч доларів де-факто купив собі посаду начальника УБОЗ — 1-го заступника начальника обласного МВС. Тут Паша-Конон налагодив бізнес під «кураторством» Ігоря Суркіса з розробки відвалів «Дніпроспецсталі», багатих різними цінними металами. Як писав Хайвей, допомагали йому в цьому, в тому числі родинні зв'язки — кум Кононенка Валерій Штанько обіймав на той момент посаду заступника начальника обласного Убозу. Разом з опером-важняком Олександром Булахом ця трійця налагодила роботу за кримінальним та юридичного супроводу розкопок і переробки відвалів балки.
Після подій Майдану 2004 року і приходу до влади «помаранчевої команди» Кононенко знову успішно перефарбовується, і з того моменту щільно входить в орбіту впливу нинішнього генпрокурора Юрія Луценка. Так, саме він, займаючи посаду міністра внутрішніх справ, перевів «Пашу-Конона» на посаду 1-го заступника начальника міліції Дніпропетровщини, в навантаження доручивши йому також УБОЗ. Саме під носом у Кононенка відбулося одне з найбільш резонансних замовних вбивств того часу — в грудні 2006 року на виході з кінотеатру «Салют» було вбито директора ВАТ «Дніпропетровський центральний ринок» (в народі — «Озерка») Володимира Воробйова — соратника одіозного Максима Курочкіна (пізніше також ліквідованого снайпером).
У ході розслідування вбивства Воробйова назовні спливли факти про «неслужбові» зв'язки Кононенка з окремими представниками ОЗУ Москви, що діяли на території України і вчинили ряд резонансних злочинів. Згідно з даними правоохоронців, перед вбивством Воробйова активно «вели», а пізніше було встановлено — саме начальника обласного Убозу Дніпропетровщини через своїх підлеглих контролює перетин російським бізнесменом державного кордону, проводив оперативні установки, зовнішні спостереження. Дані заходи дозволили отримати відомості про канали зв'язку, засоби пересування, місця відвідування та проживання Воробйова... Хмари почали збиратися над Кононенко, а паралельно під нього почали копати в наглядовому відомстві. Відносно співробітників Паші-Конона з Убозу тодішній прокурор Дніпропетровщини Володимир Шуба ініціював масштабну перевірку. Мова йшла про перевищення посадових повноважень працівниками УБОЗ, які супроводжувалися насильством, застосуванням зброї та образою особистої гідності громадян.
Але незважаючи на це, у лютому 2007 року вже новий голова МВС Василь Цушко призначає Кононенка на посаду керівника міліції Дніпропетровська. Восени заговорили про претензії «Паші-Конона» на крісло глави обласного УВС, але проти цього збунтувався трудовий колектив. Тодішньому президенту Віктору Ющенку було направлено лист з вимогою не допустити призначення полковника Кононенка на посаду головного міліціонера регіону. В остаточному підсумку він став 1-м заступником глави МВС області, звідки в 2008 році був відряджений знову усівшимся в крісло міністра внутрішніх справ Луценка на Закарпатті.
Тут також проти призначення Кононенко і наведеної ним команди збунтувалися не тільки співробітники обласного управління МВС, але і Закарпатська обласна рада. Депутати останнього прийнялм рішення звернутися до суду з вимогою визнати недійсними і скасувати незаконні накази міністра внутрішніх справ Юрія Луценка про призначення в область нових міліцейських керівників. Втім, це не допомогло, а на новому місці «Паша-Конон» фігурував відразу в низці скандалів. «Стартував» Кононенко з різкого збільшення такси сум хабарів з автомобілістів, а також зростанні розцінок за отримання водійських посвідчень. Слідом за цим на всю країну, прогриміла історія з придбанням ним вілли, розташованої в «Сторожниці» — елітно-котеджній «заміській зоні» Ужгорода за 380 тисяч доларів.
Система поборів у закарпатській міліції була налагоджена Кононенком як годинниковий механізм — гроші зносили кілька «точок», найбільш прибутковими з яких вважалися ДАІ, «паспортний стіл, МРЕВ, і звичайно ж міськ — і райвідділів. Добре забутою «новинкою» стало і перекриття працівниками міліції всіх під'їздів до митниць: наприкінці тижня, коли «заробітчани» масово їдуть додому — з Чехії, Іспанії, Угорщини, Італії — правоохоронці збирали особливо щедрий «урожай».
Ну а найбільш резонансним і показовим результатом роботи міліції під керівництвом Кононенко стало «повстання» в Драгово влітку 2009 року. Тоді між місцевими мешканцями і міліцією виник конфлікт, спричинений працівниками дорожньо-постової служби Хустського міськрайвідділу міліції, які вимагали хабарів. Це викликало стихійний масовий протест драговців: вони намагалися винести за межі села міліцейський автомобіль та перекинули його.
Невдовзі на місце інциденту з Ужгорода прибули бійці спецпідрозділу «Беркут», які затримали й доправили до Хустського міськрайвідділу міліції понад сорок осіб. Вже вночі озброєні міліціонери, затримуючи підозрюваних у скоєнні правопорушення, діяли брутальними методами: вривалися у помешкання серед ночі, на очах малолітніх дітей одягали наручники на їхніх батьків і били їх.
Кононенко всіляко прикривав своїх підлеглих, яких намагалися відвести від відповідальності. В результаті В Закарпатті відбулася безпрецедентна на той час акція громадянської непокори: за рішенням зборів сільської громади було перекрито рух транспорту по центральній автострадою Ужгород-Рахів в селі Сокирниця.
Втім, незважаючи на ці факти вже в серпні 2009 року з нагоди 18-ї річниці незалежності України президентом України Віктором Ющенком начальнику головного управління МВС України в Закарпатській області Павла Кононенка було присвоєно звання генерал-майора міліції. При цьому, у нового глави держави Віктора Януковича «Паша Конон» також всіляко намагався залишитися у фаворі.
Так, у березні 2010 року він був «прибраний» із Закарпаття, і призначений у начальником міліції на Придніпровській залізниці.
За інформацією журналістів, за це крісло Кононенко клявся в особистій відданості тогдшнему голові МВС Анатолію Могильову і на підтвердження цього — отлистал за нову посаду 400 тисяч доларів. Втім, проявити себе в повній мірі своїх корупційних талантів при «донецьких» Паші-Конону не вдалося, і згодом він був звільнений. На публіці він з'явився якраз з початком розслідування однієї з кримінальних справ стосовно свого колишнього шефа Юрія Луценка.
Так, у квітні 2012 року Кононенко засвітився на прес-конференції в захист нинішнього генпроккурора, в якій тон задавали Віталій Ярема, Володимир Євдокимов та Олександр Ембулатов. Вся ця міліцейська братія заявляла про готовність відшкодування збитків у розмірі 643 тисячі гривень, завданих Луценком за фактом незаконної організації святкування Дня міліції в 2008-2009 роках у палаці «Україна».
Надалі «Паша-Конон» остаточно пішов у комерцію, і значився заступником голови правління одного з банків. Після подій Євромайдану разом з іншими «збитими льотчиками» помаранчевої епохи» Кононенко шукав можливості прилаштуватися до владного корита. Так, в кінці лютого 2014 року він спонсорував організацію протестів «активістів» Дніпропетровщини з метою зайняти крісло начальника обласної міліції. Тоді його кандидатуру на цей пост висували місцеві «афганці».
«Якщо Міністерство внутрішніх справ запросить мене на цю посаду, я не відмовлюся. В такій складній ситуації, яка зараз спостерігається в країні, я готовий»
, — коментував своє можливе повернення Кононенко.У кінцевому рахунку глава МВС Арсен Аваков відмовився від ідеї реінкарнації «Паші-Конона» у міліцейському відомстві, проте влітку 2016 року колишній шеф одіозного правоохоронця призначив його на посаду 1-го заступника прокурора Києва.
Автор: Дмитро Вердеревский, skelet-info.org
