Поезія: «Коли люди почнуть цінувати життя?» – Ірина Лисюченко

Усі спроби твої здаються невдалими,
Опускаються руки, проклинаєш життя.
І прості людські радощі для тебе є зайвими,
А на Сході в цей час ще триває війна.

Ти не слухаєш батька і ніщо материнська порада,
І так гостро й з образою сприймаються їхні слова.
А дитина з притулку простій посмішці рада,
Бо вона в цьому світі без батьків вироста.

Там десь син депутата просаджує гроші у клубі,
Змінює він машини, дівчат і краватки.
Та за все відповість він на Божому Суді,
Життя його з часом покладе на лопатки.

І мучить мене лиш одне запитання:
Коли люди почнуть цінувати життя?
Лиш тоді буде мир і держави стрімке процвітання,
Коли всіх об'єднає спільна думка й мета.

THEMRDIDENKO.COM