Координатор громадської організації “Віра і пам’ять” Артур Журбенко є одним з організаторів маршу “Безсмертного полку” 9 травня у Києві.
Він активно виступає проти ідей декомунізації та відродження української національної пам’яті, однак продовжує жити у столиці.
Ще у 2013-му та 2014-му роках діяч виступав проти Революції Гідності на Майдані.
Приблизно в той же період Журбенко проводив акції протесту під американським посольством. Він з однодумцями вимагав “припинити втручання США у внутрішні справи України”.
Протестувальники оточили територію посольства по периметру, а на кам’яну вивіску – поклали печиво. Пояснили – це своєрідна відповідь заступникові держсекретаря США Вікторії Нуланд, яка в середині грудня роздавала мітингувальникам на Майдані Незалежності печиво.
“Нічого втручатися у внутрішні справи України. Ми самі зможемо розібратися з усіма внутрішніми питаннями. У нас для цього є парламент, є президент, є опозиція. Ми повинні самі домовлятися, але ніяк не з боку тонких технологій, які практикує Америка і західні країни”, – заявив тоді Журбенко.
Уже після анексії Криму і окупації окремих районів Донецької та Луганської областей Артур Журбенко пропагував замирення з агресором.
У липні 2014-го року діяч працював на депутата Київради Володимира Гончарова, який зараз є членом фракції БПП “Солідарність”, а раніше лобіював інтереси Московського патріархату УПЦ.
Саме завдяки лобізму цього депутата на вулиці Урлівській у столиці з’явився новий храм східної конфесії.
Громадську приймальню політика очолила його мати – Світлана Гончарова, яка рекомендувала проводити екскурсії по церквах УПЦ МП.
Артур Журбенко активно брав участь у акціях та масових заходах політика у Дарницькому районі столиці.
У презентації вказаної ініціативи взяв участь й Артур Журбенко.
Так, члени «Землячества» передали близько 40 продуктових наборів для так званих «політв’язнів».
У публікаціях в соціальних мережах Артур Журбенко також часто зневажливо відгукується про українську державність та використовує радянську символіку.
Нещодавно рух “Вера и память”, який очолює Артур Журбенко, спільно з ветеранами Другої світової війни провів прес-конференцію.
На ній члени організації заявили про незаконність декомунізаційних законів, виступили проти ініціатив Українського інституту національної пам’яті і запросили директора інституту на марш «Бессмертный полк”.
Невдовзі Журбенка запросили на ефір телеканалу ZIK, де він вкотре виступив на підтримку відзначення 9 травня Дня перемоги.
Уже 9 травня лідер “Віри і пам’яті” брав активну участь у марші “Безсмертного полку” та привітав своїх підписників у соцмережі з Днем перемоги, закликавши “пам’ятати подвиги Радянської армії” та “сподіватися, що фашизм, нацизм та інші радикальні руху ніколи не будуть популярними”.
Напад був скоєний двадцятого квітня: близько 16.00 біля під`їзду його будинку у Києві на лівого активіста напали двоє невідомих і завдали йому ножових поранень.
Волонтер фонду “Повернися живим” повідомляв, що серед друзів студента багато сепаратистів і бойовиків. Також, Сергієнко є одним із “борців за стипендію”, які 30 серпня кинули торт в заступника міністра фінансів Сергія Марченка з гаслом “Гроші на освіту, а не на війну”.
За матеріалами: informator.news
