Україна пропонує Польщі план деблокади кордону, який складається із п’яти кроків. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив про розроблений Україною “План взаєморозуміння” для розблокування кордону з Польщею, який, за його словами, передбачає “болісні для нас компроміси”.
Про це він заявив у п’ятницю, 23 лютого, перебуваючи на кордоні з Польською Республікою.
Денис Шмигаль зазначив, що блокада завдає шкоди українській економіці та можливостям краще захищатися від російського агресора.
Водночас він наголосив, що упродовж останніх 5 місяців Україна не продає зерно, кукурудзу, насіння соняшника та ріпак на польський ринок. Українське зерно проходить через Польщу тільки транзитом. Загалом через польський кордон сьогодні проходить лише 5% аграрного експорту.
І головне, блокада б’є по всій польсько-українській торгівлі, по економіці обох країн. Саме тому потрібно розв'язувати це питання та приймати конструктивні рішення.
Крок перший: обмеження українського експорту
Перший крок українського “Плану взаєморозуміння” передбачає згоду нашої держави на обмеження, які запропонувала Європейська комісія щодо аграрного експорту.
“Це автоматичні захисні заходи, які були представлені в межах рішення Єврокомісії з пропозицією продовжити безмитну торгівлю ЄС та України. Мова йде, зокрема, про обмеження на м’ясо птиці, яйця, цукор», — пояснив Денис Шмигаль.
Український прем’єр додав, що Україна погоджується з пропозицією експортувати до ЄС ці товари без квот та мит в об’ємах не більшими, ніж були в середньому у 2022 та 2023 роках. Якщо експортуватиме більше, то повертаються обмеження.
Крім того, Україна готова продовжити механізм верифікації експорту зерна, кукурудзи, соняшника та ріпака.
Другий крок: перевірка якості української агропродукції
Згідно з другим кроком, Україна направляє звернення до Європейської комісії з пропозицією провести невідкладний скринінг, тобто аналіз кластерів 4 і 5, до яких входить аграрна політика та транспорт. Це необхідно, аби відкинути маніпуляції щодо якості української аграрної продукції.
“Водночас принципова позиція України — це повна лібералізація торгівлі з ЄС. Це продовження “економічного безвізу” — скасування ввізних мит та інших обмежень у двосторонній торгівлі між Україною та Євросоюзом. Це потребуватиме рішення Ради асоціації на підставі статті 29 відповідної Угоди”, — підкреслив Денис Шмигаль.
При цьому він наголосив, що питання торгівлі України та ЄС буде вирішуватися саме з Євросоюзом, а не на рівні окремих країн.
Крок третій: зупинка російського експорту
Третім кроком пропонується польському уряду ухвалити спільне звернення до Єврокомісії із закликом зупинити російський аграрний експорт в ЄС.
За словами Шмигаля, за 11 місяців 2023 року Росія продала в Європу агропродукції та продуктів харчування на 2,5 млрд євро. Зокрема, зерна на майже 400 млн євро, овочів на 300 млн євро, насіння олійних рослин на 250 млн євро. За 11 місяців 2023 року Росія продала Європі 5,1 млн тонн продовольства. За весь 2022 рік — 4,9 млн тонн.
Денис Шмигаль зазначив, що експорт російського продовольства до ЄС під час війни неприпустимий і його можуть замістити Україна та Польща.
Крім того, Україна звертається до ЄК ще з двома пропозиціями:
розглянути додаткові обмеження та посилений моніторинг на аграрний імпорт третіх країн до ЄС, як це відбувається зараз з Україною;
запуску спільного контролю на кордоні України та країн ЄС та розширення пілотного проекту щодо обміну митною інформацією.
Четвертий крок: створення спільного штабу
Четвертий крок передбачає створення “Тристороннього штабу: Україна, Польща, Європейська комісія” під співголовуванням аграрних міністрів двох країн та представника Єврокомісії. Також до його роботи можуть приєднатися українські та польські аграрні асоціації.
“Тристоронній штаб має працювати цілодобово, і питання блокування кордону має бути вирішено значно раніше, ніж 28 березня — дати, коли мало б відбутись спільне засідання урядів України та Польщі”, — зазначив український прем’єр.
За його словами, в іншому випадку Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску.
П’ятий крок: військова допомога та гуманітарка
П’ятий крок має на меті вирішити питання з пропуском на кордоні не лише боєприпасів, військового обладнання, гуманітарної допомоги, медичних засобів, а й інших груп товарів.
“План України із 5 кроків — це справедливий підхід, який вигідний Польщі. Україна йде на певні болісні для нас компроміси. Але ми хочемо бути партнерами для ЄС, для всіх наших західних сусідів. Ми відкриті до конструктивного діалогу”, — резюмував Денис Шмигаль.
Нагадаємо, 23 лютого українська делегація на чолі з прем'єром Шмигалем прибула до польського кордону, щоб врегулювати зернову блокаду, однак уряд Польщі проігнорував цю зустріч і не з'явився.
Джерело: ТСН
