Прийнятий нещодавно новий спосіб переказів з фінансовим моніторингом добре-таки налякав суспільство. Хоча, здається, чому? Таке вже бувало не раз: приймали подібне, потім потроху забувалося... Чомусь всіх налякало, що операція саме з паспортом. А хіба колись щось ми отримували без документів? Але питань багато. Наприклад, чи вважатиметься доходом все, що проходить через банк, припустімо, фінансова допомога? Як відслідкувати подвійне обкладення податком, щоб податкова не вимагала внести подвійний платіж? Чи буде враховуватися стаття 4 Податкового кодекса, яка пояснює, що не є об'єктом для оподаткування? Питань багато, але поки що відповіді на них дають не урядові фахівці, а практики.
Податковий консультант Олександр Зарайський на своєму сайті детально розповів про те, чим є новий фінансовий моніторінг, і чого насправді треба остерігатися.
Черговим потрясінням для суспільства, нерви якого через карантин і так, мов натягнуті канати, стала зміна правил щодо операцій з готівкою та здійснення різноманітних платежів та переказів.
Сталося це через новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі — Закон про фінмоніторинг) який набрав чинності — 28 квітня 2020 року.
НАВІЩО ПРИЙНЯЛИ ЦЕЙ ЗАКОН?
Якщо відкинути той факт, що закон був прийнятий на виконання міжнародних угод та договорів, які підписала Україна, то основна мета цих змін — ускладнити життя тих, хто отримує хабарі та інші незаконні доходи. Щоб незаконно отриману готівку (не важливо, це хабар чи прибутки від торгівлі в інтернеті без реєстрації вас підприємцем), було неможливо, або дуже важко перевести в безготівкову форму, не залишивши до того ж слідів і згадок — звідки ці гроші взялися.
Тож тепер, спробувавши здійснити переказ чи внесення до банку готівки на суму понад 5 тис. грн, той, хто має намір це зробити, має бути ідентифікований банком. Зазвичай це означає, що ви або маєте передати касиру ваш паспорт, або переказати готівку з вашої банківської картки, або, перед тим, як скористатися терміналом самообслуговування для внесення готівки, ви маєте ідентифікувати себе в цьому терміналі, скориставшись своєю банківською карткою.
Загалом, якщо говорити зовсім чесно, паніку щодо цих змін розігнали в ЗМІ та інтернеті фактично безпідставно. Бо в 90–95 % випадків ці зміни або зовсім не торкнуться пересічного громадянина, або він просто не помітить, що відбулась якась «ідентифікація». А от тим, хто отримує прибутки від інтернет торгівлі та не спішить реєструватися як підприємець, раджу дочитати до кінця, там буде окремо про дуже неприємні речі.
ЩО НАСПРАВДІ ЗМІНИЛОСЯ
Повернемось до «простих людей»™ і розглянемо на кількох конкретних прикладах, коли потрібно буде надавати документи, а коли ні.
1) Оплата комунальних платежів та податків — нічого не змінилося.
Жодних документів, оплачуючи в касі банку, надавати не потрібно. Навіть, якщо ви вирішили таки розрахуватися з податковою чи Тепломережами за останні три роки й сума доволі значна, паспорт вам не знадобиться.
2) Ви хочете перерахувати кошти зі своєї картки на картку іншої особи (не має значення це родич, чи ні) — тут нічого не змінилося.
Адже, переказуючи кошти з картки на картку, ви та отримувач коштів уже ідентифіковані банком. Тож, можете переказувати будь-яку суму, хоч 5 тис. грн, хоч 10 тис. та хоч і 25 тис. Але, самі банки мають право встановлювати верхню межу, яку не може перевищувати один платіж. У когось це 30 тис. гривень, у когось 50 чи 60 тис. Банк може або просто відмовити в такому переказі, або провести його, попередньо зателефонувавши клієнтові і з’ясувавши, що той «усвідомлює, що коїть», знає особу, якій переказує гроші, а картку не викрадено. Отже, у випадку, коли ви маєте намір переказати комусь дійсно велику суму, з’ясуйте у вашому банку, чи є такі обмеження та граничні суми.
3) Ви хочете в касі банку поповнити свою чи чужу картку готівкою, або переказати цю готівку іншій особі.
Якщо сума менша 5 тис. грн, паспорт вам не знадобиться. Якщо сума більша ніж 5 тис. грн, касиру банку потрібно надати паспорт.
4) Ви хочете поповнити власну чи чужу картку, або переказати комусь гроші через термінал самообслуговування, який приймає готівку.
Знову ж таки, якщо сума менша 5 тис. грн, це можна буде зробити без зайвого клопоту. Якщо ж треба переказати більш ніж 5 тис.грн, тоді для вашої ідентифікації (або якщо хочете авторизації) потрібно буде скористатися вашою банківською карткою, вставивши її в зчитувач для карток на цьому терміналі. Якщо це не банківський термінал та/або в ньому відсутній зчитувач карток, ви зможете переказати лише 5 тис.грн за один раз.
5) А можна здійснити через термінал кілька переказів підряд по 5 тис.гривень?
Можна, це не заборонено. Такі операції низькоризикові, вони ніким спеціально не відстежуються й не блокуються.
6) Ви вирішили щось придбати, наприклад, ноутбук чи телевізор за доволі велику суму 30–40–50 тис.грн (простіше кажучи, за будь-яку суму понад 5 тис.грн).
Якщо ви сплачуєте карткою, для вас нічого не змінилося (але дочитайте до кінця, там буде те, про що часто забувають), адже, як власник картки, ви вже ідентифіковані банком. Проте, якщо ви сплачуєте готівкою (наприклад, кур’єру, який його привіз) той, хто приймає оплату, має вимагати щоби ви надали паспорт.
Сподіваюся ви розумієте, що кур’єрські служби можуть ігнорувати цю вимогу. :) А може й ні, тож, на всяк випадок варто мати паспорт напоготові.
7) Ви хочете переказати кошти через міжнародну систему переказів — у такому випадку вам потрібно надати паспорт та пояснити з чим пов’язаний цей переказ (наприклад, допомога родичеві).
8) Ви хочете отримати кошти на вашу валютну банківську картку — будь ласка, жодних перепон для цього немає, адже для банку ви вже ідентифікований клієнт.
ЩО ВАРТО ЗНАТИ ТА ПРО ЩО СЛІД ПАМ’ЯТАТИ?
Перше.
Під обов’язковий фінансовий моніторинг підпадають суми, які дорівнюють або більші ніж 400 тис.гривень. Це можуть бути кошти в гривні чи в іноземній валюті, якщо сума за курсом НБУ більша за цю граничну межу. Не важливо, ви перераховуєте ці гроші, вносите на депозит, поповнюєте статутний капітал вашого підприємства, або отримуєте від когось переказ. Банк буде прискіпливо вивчати такі операції.
У такому випадку банк може заблокувати переказ та попросити надати додаткову інформацію й документи, зокрема, щодо джерела походження коштів. Однак, у цьому правилі можуть бути і винятки. Якщо ви підприємець чи власник бізнесу й ця сума накопичувалася на ваших рахунках, так би мовити, прозоро або вона є частиною від тих коштів, які лежать на ваших рахунках, банк може не звернути ніякої додаткової уваги на вашу операцію. Інакше кажучи, у випадку коли сума операції відповідає вашому фінансовому та соціальному становищу, яке вже давно відоме банку, оскільки ви в ньому обслуговуєтесь багато років, банк має право пропускати такі операції без запиту додаткових документів чи інформації.
Проте, банк має звертати увагу на нетипові операції, які виходять за межі звичайних, звичних для цього клієнта.
Друге.
Виконуючи вимоги НБУ, банки мають створювати власну «систему ризиків» за якими здійснюється моніторинг/відстеження переказу коштів. Ця система розробляється банками з урахуванням рекомендацій НБУ та міжнародних документів.
Так, зокрема, але не виключно, банк може заблокувати переказ коштів і вимагати від клієнта надати пояснення та документи щодо цієї операції, наприклад, у випадках:
1. Якщо сума надходження не відповідає інформації про фінансовий стан клієнта;
2. Якщо клієнт:
— працює на посаді, яка не передбачає отримання заробітної плати, вищої за середню заробітну плату в певному регіоні України;
— за наявною в банку інформацією про сферу його діяльності (займаної посади), не може здійснювати фінансові операції на такі суми;
— належить до соціально вразливих верств населення (пенсіонери, безробітні, студенти та ін.).
3. Якщо періодичність проведення операцій і суми таких операцій, можуть вказувати на використання рахунків фізособи не за призначенням, наприклад, для ведення підприємницької діяльності, ухиляння від оподаткування тощо.
На останнє варто звернути увагу тим, хто не зареєстрований як підприємець, але здійснює торгівлю в інтернеті (через власний сайт, фейсбук, інстаграм, OLХ тощо). У якийсь момент, банк може звернути увагу на той факт, що на вашу картку дуже часто надходять кошти від інших дуже різних людей і заблокувати цю вашу картку.
І такі випадки вже є, їх доволі багато. Водночас, з огляду на мій досвід, банк блокував з однаковим успіхом як 150–200 тис.грн, так і суми по 5–10–15 тис. грн. Навіть знаю випадок, коли на картку надходили зовсім незначні суми (умовно до 1 тис.грн), але часто й така картка попадала під блокування.
ПРО ЩО ВСІ ЗАБУВАЮТЬ
Здійснюючи перекази коштів на картки інших людей чи приймаючи перкази на власну картку, слід пам’ятати про дві важливі речі.
По-перше, будь-які надходження на вашу картку податкова служба вважає вашим доходом. Так, податкова не має ніякої інформації про рух коштів на ваших картках. Але, якщо така інформація стане їм відомою (наприклад, хтось напише на вас скаргу чи заяву) то з усіх сум, які надійшли на вашу особисту картку доведеться платити податки.
У найкращому випадку від отриманих сум вам доведеться сплатити 18 % податку на доходи фізосіб та 1,5 % військового збору. Проте, якщо податкова вважатиме, що ці гроші отримані вами внаслідок господарської діяльності, яку ви здійснювали без реєстрації підприємцем, до вищезгаданих 19,5% вона додасть ще 22% єдиного соціального внеску. А якщо сума надходжень на вашу картку перевищить 1 млн грн на рік, податківці можуть донарахувати цей податок на додану вартість у розмірі 20%.
Також, до вас може бути застосований адміністративний штраф за здійснення господарської діяльності без держреєстрації в сумі від 17 тис. грн до 34 тис. грн (на перший раз). А у випадку, якщо сума донарахованих вам податків перевищить 3 153 000 грн., за фактом ухиляння від сплати податків може бути розпочато кримінальне провадження.
Передбачаючи питання…
«Я продав старий ноутбук, велосипед та шубу колишньої дружини» — так, на думку податківців, це дохід і з цих грошей потрібно сплачувати податки.
«Я скинув кумові на карту 3 тис.грн щоб він купив у д’ютіку віскарь до мого дня народження» — так, для вашого кума це дохід, з якого він має сплатити податок.
«Я допомагаю подругам купувати платтячка на АліЕкспрес. Вони скидають мені гроші на картку — я їм усе купую, а потім віддаю» — так, для вас, з погляду податкового законодавства, кошти, які надходять від ваших подруг — це дохід, з них потрібно сплачувати податки.
«Я підробляю репетиром з англійської мови й мені скидають оплату на картку» — думаю ви здогадуєтеся, що в такому випадку тим паче потрібно сплачувати податки
З цього всього є єдиний виняток, якщо ви отримуєте кошти від родичів 1 чи 2 ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти, рідні брати та сестри, баба та дід, онуки) такі кошти не оподатковуються. Точніше, якщо ви скажете, що це подарунок від родича і він це підтвердить, то податки в такому разі платити не треба.
По-друге, якщо ви отримуєте субсидію і витратите на придбання чогось, будь-чого (товарів, послуг тощо), суму понад 50 тис. гривень — вас позбавлять субсидії. Аналогічно, якщо ви отримаєте від продажу чогось або просто так (в подарунок, незрозуміло чому) суму, яка дорівнює чи перевищує 50 тис. гривень. У такому разі, ви знову ж таки втратите субсидію.
Тож, злітавши у відпустку в теплі краї, зробивши ремонт, чи придбавши будівельні матеріали, телевізор тощо і сплативши суму від 50 тис. гривень, ви точно залишитесь без субсидії. Аналогічно вас позбавлять субсидії, якщо ви продасте машину, або, якщо кум перерахує на вашу картку гроші, які заборгував, і сума буде дорівнювати чи перевищувати 50 тис. гривень.
Варто враховувати, що порядок надання субсидій написаний так, що ви можете її позбутися, навіть у випадку, коли це були не ви, а хтось із ваших близьких родичів. Особисто я знаю випадок, коли стареньких батьків позбавили субсидії через те, що син ІТ-шник купив собі ноутбук за 60 тис. гривень.
Підбиваючи підсумки, я хотів би сказати, що перераховуючи, чи навпаки, отримуючи гроші на ваші картки, слід турбуватися зовсім не про зміни, які відбулися внаслідок набрання чинності Закону про фінмоніторинг, бо, як ви вже самі впевнилися, для пересічного користувача банківських послуг майже нічого не змінилось. Натомість слід звертати увагу та перейматись іншими наслідками, які можуть настати в результаті перерахування чи отримання коштів, які жодного прямого стосунку до фінансового моніторингу не мають.
Примітка
Говорячи про отримання інформації про рух грошей на ваших картах контролюючими органами не можна забувати про варіант НЕзаконного її отримання.
Наприклад, податковий інспектор або СБУшник може попросити свою куму/дружину/коханку, яка працює в банку, подивитися обороти по рахунках когось із клієнтів банку. Ну, або як варіант, спіймати працівника банку на чимось незаконному і в обмін на “мовчання” попросити поділиться інформацією.
На жаль, співробітники банків такі ж люди і точно так само можуть порушувати закон, як і будь-які інші. І цим можуть скористатися силовики.
Один такий незаконний злив інформації мав місце у 2014 році. Міліціонери одного з райвідділів Харкова підсадили в банк П. «щура». Як їм це вдалося, історія замовчує, але факт залишається фактом.
Цей співробітник протягом декількох тижнів моніторив рахунки клієнтів цього банку і роздруковував інформацію про рух грошових коштів (через принтскрін, це важливо), по тим людям, у кого через приватні картки проходили значні суми …
У цей список потрапили в основному ті, хто займався доставкою товарів з зарубіжних сайтів (так звані організатори спільних покупок), але сюди ж потрапили і ті, хто торгував через OLX (не пам’ятаю , як він тоді називався), ну або просто інтернет-магазини.
Отримавши ці роздруківки, міліціонери почали викликати всіх цих людей, пред’являти їм ці “документи” і розповідати про те, що вони скоїли кримінальний злочин, приховавши податки. Власне, все зводилося до того, щоб розкрутити цих невдах продавців на хабар в обмін на мовчання.
Тут треба сказати, що звичайна міліція або слідчий звичайного райвідділу ніякого відношення до приховування податків не має, ця стаття підслідна слідчим податкової міліції. А щоб така кримінальна відповідальність настала, на той момент потрібно було приховати податків мінімум на 609 тис.грн., або, якщо по-іншому, наторгувати на 3 мільйони гривень.
Так що, з боку райвідділу, це був банальний розвод чистої води. Тим більше, що інформація була отримана незаконно і реалізувати її в рамках КПК було б важкувато (м’яко кажучи).
Люди, спіймані на незаконній торгівлі, в цій ситуації повелися по-різному. Хтось приніс “в дзьобі” гроші, хтось прийшов з адвокатом, який швидко розповів, що міліціонерам краще б не займатися дурницями.
Мій клієнт, якого вони теж викликали до райвідділу, вчинив як справжній джедай: він сфотографував роздруківку, яку йому пред’явили міліціонери, і сказавши, що на його рух по картці вона не схожа, та й взагалі йому потрібно звіритися зі своїми виписками, пішов собі геть.
Ну, а вийшовши з райвідділу, він прямим ходом почимчикував до управління внутрішньої безпеки (УВБ) банку П., де і розповів його співробітникам цю історію, і поставив просте запитання “Ви що тут зовсім здуріли, такі роздруківки міліції давати? Як у вас тут щодо банківської таємниці?”.
Природно, співробітники УВБ банку заявили, що такого бути не може і джерело витоку може бути будь-яким, але ніяк не з банку. Мій клієнт посміхнувся посмішкою Джеймса Бонда і показав їм фото цих самих роздруківок (а операційка на компах банку стояла специфічна і візуально її було дуже легко впізнати).
Що вам сказати, дорогі громадяни-товариші …
"Щур" виявився ДУЖЕ тупим, тому що на роздрукованих принтскрінах вгорі світилося ПІБ співробітника, під логіном якого зайшли в систему, а внизу просто сяяв айпішник компа, на якому це все робилося…
Побачивши цей фактаж, співробітники УВБ банку рвонули з кабінету як Фалькони в космос. “Щур” булв звільнений миттєво, а через день або два міліціонери перестали викликати продавців-невдах. Як УВБ вдалося домогтися такого ефекту, мені невідомо, можу тільки здогадуватися про методи...
Ось така от була історія…
Олександр Зарайський, податковий консультант, Харків
