Реорганізація туберкульозних диспансерів в Україні в рамках другого етапу медичної реформи - установи не закриватимуться, але перейдуть на нову систему роботи - викликала у суспільстві неоднозначну реакцію та тривогу. Колишня керівниця МОЗ Уляна Супрун розповіла про нововведення і пояснила, чому не варто їх боятися і що підживлює панічні настрої.
За її словами, впровадження пацієнтоорієнтованого підходу, який передбачає перехід на амбулаторне лікування хворих на туберкульоз, "лякає громадян не менше ніж зомбі-апокаліпсис".
"Чи справді є підстави самоізолюватися, бо начебто "тепер люди з відкритою формою туберкульозу будуть ходити серед нас"? Почнемо з логічних аргументів", - написала медик у своєму Facebook.
Супрун зазначила, що хворі на туберкульоз і раніше були серед нас.
"Наявність в країні тубдиспансерів не означає автоматично, що всі хворі на туберкульоз там перебуватимуть. Аби туди потрапити, потрібно звернутися до лікаря, чи потрапити з дуже вираженою симптоматикою на профілактичний огляд, пройти діагностику", - йдеться в публікації.
Медик розповіла, що насправді флюорографія не є чутливим скринінговим і діагностичним методом, а бактеріальний посів мазка носоглотки може дати хибнонегативний результат. В результаті хвору людини будуть вважати здоровою.
Супрун вважає, що через страх людей потрапити принаймні на 3 місяці до тубдиспансеру, втратити роботу і сповістити всіх про свій статус, в Україні склалася ситуація, коли люди уникають лікування туберкульозу.
"Крім цього, диспансери були джерелом туберкульозу із множинною стійкістю до антибіотиків. Тривале перебування людей в спільному просторі - це збільшення ризику заразитися", - розповіла медик.
Річ у тому, що бактерії мають здатність розвивати стійкість до антибіотиків. Тому можна лікувати "свого" збудника та успішно вбити, але при цьому заразитися від новоприбулої в диспансер людини "свіжими" бактеріями, стійкими до конкретної терапії. Це призводило до того, що з диспансерів йшли, не долікувавши хворобу або із сумним "букетом" бактерій, чим і сприяли поширенню захворювання.
У Києві медики оголосили бойкот: надбавку за COVID-19 не видали, а зарплату урізали
"Диспансери роблять тільки гірше для ситуації з туберкульозом. За гроші платників податків", - заявила Супрун.
Туберкульоз можна ефективно лікувати вдома. Через два тижні після початку правильного лікування людина вже не є заразною, якщо почати правильне лікування і дотримуватися його постійно.
"Правильне лікування - це таке, коли дібраний антибіотик чи кілька антибіотиків, до яких збудник чутливий. Це є особливо критичним в разі туберкульозу, викликаним збудником з множинною стійкістю.
Також можна говорити про правильне та ефективне лікування, коли пацієнт чи пацієнтка не пропускають прийомів ліків. Для цього рекомендовано прийом ліків з допомогою сучасних технологій — відео-ДОТ (коли пацієнт надсилає відео-звіт про прийом ліків) або SmartBOX (лікар контролює прийом ліків за сповіщеннями (sms), які приходять на телефон кожного разу коли пацієнт відкриває банку для прийому ліків). В Україні ці технології вже також застосовують", - написала Супрун.
Також медик дивується, чому заклик до ізоляції "захворів - сиди вдома" не поширюється на людей з відкритою формою туберкульозу.
"Насправді, він поширюється. Людина, в якої виявили хворобу, мусить бути на самоізоляції та приймати ліки поки не втратить контагіозність. Тобто більше не становитиме загрози як джерело інфекції. В разі сучасної терапії туберкульозу люди не є заразними через два тижні від початку прийому терапії", - розповіла екс-чиновниця.
Супрун каже, що для українців дієвим способом примиритися з реорганізацією туберкульозних диспансерів буде вправа "приміряти на себе".
"Чи хотіли б ви принаймні три місяці жити не вдома? Втратити роботу? Віддати малих дітей комусь, якщо ви самотні матір чи батько? Це допоможе зрозуміти, наскільки ірраціональний страх сприяє стигмі та дискримінації, а також підживлює панічні настрої", - уклала вона.
Джерело: РБК
