Сьогодні минає 107 років з Дня народження Степана Бандери. Хто він такий і хто такі міфічні "бандерівці"? Чому пам'ять про нього намагалися стерти в цілого народу? На ці питання, може відповісти він сам. Вірніше, деякі цитати з його статей, написаних в еміграції.
...Український народ матиме змогу свобідно жити й розвиватися тільки тоді, коли визволиться з гніту й визиску російсько-большевицького імперіялізму, коли позбудеться всякого поневолення і стане сам господарем на своїй землі, в Самостійній Соборній Українській Державі...
...Самостійну державу може здобути собі український народ тільки власною боротьбою і трудом. Сприятливий розвиток міжнародньої ситуації може значною мірою причинитися до нового розгорнення й успіху нашої визвольної боротьби, але він може відограти тільки допоміжну, хоч дуже корисну ролю. Без власних змагань українського народу найсприятливіші ситуації не дають нам ніколи державної незалежности, хіба тільки зміну одного поневолення на інше...
...Як визволення, так і оборона самостійности України може в основі спиратися тільки на власні українські сили, на власну боротьбу і постійну готовість до самооборони...
...Росія, із своїм глибоко вкоріненим, а в сучасну добу найбільш розпаленим загарбницьким імперіялізмом у кожній ситуації, у кожному стані, всіми силами, з усією запеклістю буде кидатися на Україну, щоб утримати її в складі своєї імперії чи наново поневолити...
...Основною метою і найголовнішим принципом всієї української політики є і мусить бути відбудова української держави, шляхом усунення большевицького поневолення і розчленування російської імперії на самостійні національні держави...
Минуло більше 50-ти років з його смерті, а ситуація, по суті не змінилась. Так само ми боремось за свою незалежність, так само створюються міфи щодо "розп'ятих бандерівцями хлопчиків". Остання ж цитата, на мою думку, відображає перспективи нинішньої Росії.
З Новим роком, шановні "бандерівці"! Слава Україні!
Олександр Турчинов
